Головна Головна -> Твори -> Украïна – муза творчостi О. Олеся

Украïна – муза творчостi О. Олеся



Олександр Олесь повертається до нас з чужини пiснею, яку Украïна щиро вiтає
квiтами, любов’ю i визнанням. Поезiï митця навчають нас берегти, любити i
цiнувати свою землю, вiрно служити iдеалам миру i добра.
У кожнiй збiрцi поезiй О. Олеся простежується зв’язок iз рiдною землею, сподiвання
на повернення додому, бо усi думки i спогади, минуле i майбутнє, усе його життя,
кожна його поезiя назавжди пов’язанi з Украïною. Журба пекла душу за
покинутою вiтчизною. Вiн завжди був вiрним сином Украïни, берiг ïï
образ, як найбiльшу святиню, писав про неï:
Душа розiрвана, як рана…
Бальзам далеко там, як сонце,
А сонце, сонце, як i щастя,
Там, там, лише в краю коханiм.
У страшний час голодомору 1921 року О.Олесь працює у закордонному
украïнському товариствi у справах надання допомоги голодуючим. Вiн залишився
вiрним сином свого народу i, розумiючи, що без Батькiвщини щастя неможливе,
благає:
О, принесiть як не надiю,
То крихту рiдноï землi
Я притулю до уст ïï
I так застигну, так зомлiю…
Прийняв О. Олесь рiшення не повертатися в Украïну, коли зрозумiв, що молодiй
УНР не подолати бiльшовицькi збройнi сили. А серце болiло, туга облягла душу:

Моя душа
Ї моя краïна
В диму руïн, в кривавiй млi,
Лежить вона з розбитим серцем,
З вiнком терновим на чолi.
Залишившись на чужинi, О. Олесь швидко почав каятись у цьому. Настали тяжкi роки
невимовноï туги за Украïною, за своïм народом, роки смутку i
спокути. Розпач i журба поета вибухнули у поезiï “Коли б я знав, що
розлучусь з тобою”. Рядки вiрша виражають глибоку любов автора до рiдного краю i
страждання, викликанi розлукою з Украïною:
Коли б я знав про муки лютi,
Про смiх i глум на чужинi,
Що в мене будуть руки скутi
I в мури замкненi пiснi,
Ї
Я попрощався б хоч з тобою,
До лона рiдного припав…
Лебединою пiснею О. Олеся є поезiя “Нiч на полонинi”, яка напоєна найнiжнiшою
любов’ю до рiдноï землi, до свого народу, до образiв народноï
творчостi.


Загрузка...



Схожі твори: