Головна Головна -> Твори -> Кайдашевi звички у сучасному шипi

Кайдашевi звички у сучасному шипi



Соцiально-побутова повiсть I. Нечуя-Левицького “Кайдашева сiм’я”

Ї один iз кращих творiв украïнськоï лiтератури. У нiй письменник гостро
висмiяв усе те огидне, що було породжено соцiальною дiйснiстю пореформеноï
доби: обмеженiсть, егоïзм, жадобу до власностi. Письменник стверджує, що
приватновласницька психологiя членiв Кайдашевоï родини призводить до
повсякчасних сварок i чвар. Г. Нечуй-Левицький так правдиво i реалiстично зумiв
зобразити зло вiд iндивiдуалiзму у середовищi приватних власникiв, ïх
егоïстичну обмеженiсть, що всiм стало ясно, що потреба перебудови суспiльного
ладу стала гострою i неминучою. Довiв, що доки iснуватиме приватна власнiсть на
землю i природнi багатства, доти iснуватиме ворожнеча мiж людьми.

Минуло багато рокiв вiд дня створення повiстi. Минуло вже навiть понад столiття.
Змiнювалися й суспiльно-полiтичнi формацiï. На змiну феодальному устрою
прийшов капiталiстичний, потiм соцiалiстичний, який теж у свою чергу був змiнений.
Змiнювалися не тiльки суспiльно-полiтичнi формацiï, але й психологiя людей.
Проте егоïзм та iндивiдуалiзм, жадоба до наживи i жорстокiсть завжди
засуджувались. Але, на жаль, виявилися настiльки стiйкими, живучими, що iснують i
зараз. I у нашому життi живуть кайдашевi звички.
Кайдашi мали своïх прототипiв
Ї сiм’ю Мазурiв iз села Семигори, яка “прославилася” постiйними бiйками та
колотнечею. Сiм’я Кайдашiв внаслiдок боротьби i сутичок за власнiсть стають
дрiб’язковими, жалюгiдними, жорстокими. Власне кажучи, ми бачимо розпад
колишньоï патрiархальноï родини.
Голова сiм’ï
Ї Омелько Кайдаш
Ї добрий майстер-стельмах, працьовита й набожна людина
Ї спивається. Мати
Ї Маруся Кайдашиха, яка навчилася погорди у панiв, знущається зi своïх
невiсток, а тi, у свою чергу, зневажають ïï, а Мотря
Ї старша невiстка
Ї навiть виколює свекрусi око. Сини Кайдашiв
Ї Карпо й Лаврiн теж зневажають батькiв, а Карпо дозволяє собi кричати на батька,
женеться за матiр’ю з дрючком селом. А причиною усьому, як завжди, стає брак
грошей. Але ïх, здається, нiколи i нi в кого не буває забагато. Та рiч в
iншому: люди, основним iнтересом яких стало тiльки те, хто у кого скiльки забрав
землi, не здатнi на високi помисли. Не вмiють вони по-справжньому нi любити, нi
прощати, не спроможнi вони сподiватися й вiрити.
А що, коли ми уважнiше придивимося до себе, до сучасних людей, якi оточують нас?
Чи не побачимо ми в деяких з них теперiшнiх Кайдашiв? I, на жаль, можемо
констатувати: так, вони є. Не одного чоловiка в наш час згубила пристрасть до
горiлки
Ї на що “хворiв” старий Кайдаш. Скiльки внаслiдок цього розпалося сiмей, скiльки
злочинiв скоєно людьми у нетверезому станi? Скiльки прекрасних фахiвцiв, майстрiв
своєï справи назавжди втратили можливiсть реалiзувати себе, стати корисними
для суспiльства?
А грубiсть, черствiсть, неповага до батькiв теж дуже поширена “хвороба” i часто
трапляється у нашому життi. Самотня старiсть, передчасна смерть батькiв на
совiстi сучасних молодих Кайдашенкiв. А щодо лайки, грубостi, обмеженостi,
безкультур’я, то таких випадкiв у наш час i не перелiчити.
Але нiде правди дiти: не завжди є iдеальними i батьки, якi iнколи зовсiм не хочуть
зрозумiти своïх дiтей, не рахуються з ïхньою думкою, не можуть
зрозумiти, що дiти вже виросли i прагнуть самостiйностi та поваги, як i будь-яка
особистiсть. Через це i виникають сварки i непорозумiння у сучасних родинах.
Iнколи конфлiкти на побутовому Aрунтi спричиняють злочини.
Отже, повiсть I. Нечуя-Левицького “Кайдашева сiм’я” має непересiчне значення:
вона примушує людей замислитися над своïм життям, допомагає очистити нашi
душi вiд скверни, егоïзму та жадоби, зрозумiти, що нашi сварки i бiйки
смiшнi, бо найдорожче у сiм’ï
Ї це мир, злагода i спокiй.





Схожі твори: