Головна Головна -> Твори -> Украïнська народна творчiсть: думи та iсторичнi пiснi.

Украïнська народна творчiсть: думи та iсторичнi пiснi.



Iсторичнi пiснi та думи
Ї жанри украïнськоï народноï творчостi. Дуже специфiчний за
походженням жанр думи. Вiн притаманний тiльки украïнськiй нацiональнiй
культурi. Появу украïнських дум ученi дослiдники пов’язують з козаччиною.
Боротьба козакiв iз завойовниками-турками, татарами, життя бранцiв у турецькiй
неволi, тяжкий ïх побут на галерах, морськi походи козакiв, козацькi
повстання проти Польщi
Ї усi цi подiï були мотивами украïнських дум.
До кращих украïнських дум належать
ЇДума про козака Голоту
Ї,
ЇДума про Марусю Богуславку
Ї,
ЇДума про Самiйла Кiшку
Ї,
ЇДума про Iвана Богуна
Ї та iн.
За змiстом думи дуже подiбнi до iсторичних пiсень, а за виконанням

Ї до плачiв, голосiнь. Автори дум невiдомi. Ними переважно були учасники подiй

Ї козацьких битв i походiв. Кобзарi, лiрники, бандуристи пiд супровiд своïх
iнструментiв речитативом виконували ïх. Вiд села до села, вiд мiста до мiста
розносили вони вiстi про славу i подвиги героïв, ïх мужнiсть,
героïзм i гарячу любов до Украïни. I. Франко назвав думи й iсторичнi
пiснi безсмертними пам’ятками, створеними генiєм самого народу.
У вiдтвореннi подвигiв героïв у думах, як i в iсторичних пiснях, реалiзм
поєднувався з романтичним ореолом. Щедро використовувалися у думах та iсторичних
пiснях народнопоетичнi символи (орел, сокiл
Ї козак; крук, ворон
Ї ворог; зозуля
Ї мати, вдова), порiвняння (скрива, як вовк, споглядає). У текстах дум трапляються
заперечнi порiвняння:
ЇОй та то ж не пили пилили, Не тумани вставали,
Ї Як iз землi турецькоï, Iз вiри бусурманськоï, З города Азова, з
тяжкоï неволi Три брати втiкали
Ї.
Стилiстичну функцiю уповiльнення розповiдi в думах вiдiграють синонiмiчнi повтори

Їтавтологiя (думає-гадає, грає-виграває).
Мова дум, як й iсторичних пiсень, збагачена постiйними епiтетами: кiнь у козака
завжди вороний; козак постiйно у русi, в дiï, тому перед ним стелиться шлях
широкий, битий; вiн обороняє землю християнську.
Думи вiдзначаються також молитовною формою. За обсягом думи бiльшi, нiж iсторичнi
пiснi, складнiша ïхня будова.
Розпочинається дума зачином, в якому вказується на мiсце або час дiï.
Прикладом може бути поетичний заспiв (зачин)
ЇДуми про козака Голоту:
ЇОй полем, полем килиïмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв-козак
Голота
Ї.
Розповiдь про основну подiю, яка йде пiсля зачину, як правило, дуже детальна. Вона
уповiльнена додатковими епiзодами, описами одягу, вчинкiв героïв,
словами-повторами. Кiнцiвка думи славила героïв та бажала ïм усякого
добра та гаразду.
Прикметною рисою побудови дум є ïх неподiльнiсть на строфи. Дума може
подiлитися на окремi перiоди (тиради). Вона вiдзначається нерiвномiрнiстю рядкiв.
У них може бути вiд чотирьох до тридцяти i бiльше складiв
Рядки у думi можуть бути не заримованими, але дума завжди має свiй виразний ритм.
Це дає можливiсть виконавцевi змiнювати мелодiю, слова, iмпровiзувати. Для
виконання дум потрiбна спецiальна пiдготовка. Сьогоднi таку пiдготовку здiйснюють
кобзарськi школи. Вiдомою кобзарською школою в Украïнi є Стрiтiвська, в якiй
працюють такi талановитi кобзарi, як брати Микола та Василь Литвини. Кобзарське
мистецтво, виконання дум зберегли украïнцi в дiаспорi. На весь свiт стали
вiдомi виконавцi цього жанру
Ї Китастий та Мiшалов.
Давнiм жанром iсторичного епосу є також iсторична пiсня. Пам’яткою середи-ни XV
столiття є вiдома пiсня
ЇДунаю, Дунаю, чому смутен течеш
Ї. Три роти, що стоять
Їна версi Дунаю
Ї
Ї турецька, татарська та польська
Ї правдиво вiдобра-жають тогочасну iсторичну обстановку Украïни, на землi
якоï завжди зазiхали загарбники.
Iсторичнi пiснi, як i думи, передають своïм змiстом конкретнi iсторичнi
подiï, процеси, оспiвують iсторичних осiб.
Найдавнiшi iсторичнi пiснi, якi пов’язанi з добою козаччини, оспiвують
лицарiв-патрiотiв. Вiдомою є
ЇПiсня про Байду
Ї
Ї народного улюбленця, який потрапивши в неволю i зазнавши страшних катувань, не
втратив своєï нацiональ-ноï гiдностi, не став зрадником.

Iсторики стверджують, що прототипом Байди Вишневенького був князь Дмитро
Вишневецький. Д. Вишневецький заклав на Хортицi фортецю. Пiд час одного з
боïв вiн був полонений i люто катований. Його зачепили ребром за гак- Таких
самих мук зазнав i герой
ЇПiснi про Байду
Ї. Важкi тортури перенiс полонений турками легендарний Морозенко (пiсня

ЇОй, Морозе, Морозенку
Ї). Упродовж вiкiв залишається бути популярною пiсня-марш
ЇОй, на горi та женцi жнуть
Ї, присвячена звитяжним героям Дорошенковi та Сагайдачному. Великою повагою,
незважаючи на тривале замовчування, користується в народi пiсня-кант

ЇОй, зiйшла зоря
Ї
Ї про Почаïвську Божу Матiр, що врятувала монастир i всiх, хто в ньому
сховався пiд час турецькоï облоги.
Iсторичнi пiснi про боротьбу украïнського народу проти польських загарб-никiв
оспiвують масовий героïзм народу. У них прославлено битву пiд Корсунем (

ЇЗасвiт встали козаченьки
Ї), Жванцем (
ЇОй, з города Немирова
Ї), Збаражем (
ЇОй, що то за хижка
Ї). У пiснях цього перiоду звеличено Б. Хмельницького i його битву в урочищi
Жовтi Води на Днiпропетровщинi (
ЇЧи не той то хмiль
Ї). Образ Хмельницького порiвнюється з хмелем, що завжди був уособленням
молодечоï сили та звитяги. Йому присвячена також пiсня
ЇГей, не дивуйтесь, добрiï люди
Ї. Героєм цiєï пiснi є також сподвижник гетьмана М. Кривонiс, що плiч-о-плiч
йшов з Б. Хмельницьким i пiд Жовтими Водами, i пiд Корсунем. Героями iсторичних
пiсень стали Нечай, Богун та iншi iсторичнi дiячi. Образ Б. Хмельницького
оспiваний також у народних думах, зокрема
ЇХмельницький i Барабаш
Ї.
Увiйшли в iсторiю пiснi порiвняно недавнього часу, якi ми називаємо стрiлецькими.
Сьогоднi всiм вiдома пiсня
ЇОй у лузi червона калина
Ї, що хоч i має свого автора, але залишається народною. Iсторичнi пiснi та думи є
провiд-ними жанрами украïнськоï народноï творчостi. Чимало сюжетiв
цих жанрiв стали основою для лiтературних творiв.
Народна пiсня стала поштовхом для написання драм
ЇСава Чалий
Ї М. Костомарова та I. Карпенка-Карого. У прозову i драматургiчну творчiсть М.
Старицького ввiйшов легендарний образ Марусi Богуславки. Неодноразово зверталися
письменники до пiснi
ЇОй, не ходи, Грицю, та й на вечорницi
Ї. За мотивами цiєï пiснi створена одноiменна драма М. Старицького, повiсть
О. Кобилянеькоï
ЇУ недiлю рано зiлля копала
Ї, роман у вiршах Лiни Костенко
ЇМаруся Чурай
Ї.





Схожі твори: