Головна Головна -> Твори -> Чого навчає гiркий досвiд Чiпки Варениченка?

Чого навчає гiркий досвiд Чiпки Варениченка?



Iз великим напруженням прочитала нещодавно вiдомий роман Панаса Мирного “Хiба
ревуть воли, як ясла повнi?”. До глибини душi вразила мене трагедiя Чiпки

Ї головного героя твору. З перших сторiнок роману письменник докладно змальовує
привабливу зовнiшнiсть Чiпки, його внутрiшнi якостi. Уже портретна характеристика
героя, такi виразнi деталi, як “гострi очi”, “бистрий як блискавка погляд”,
виявляє основнi риси вдачi Чiпки: сильну волю, рiшучiсть i безстрашнiсть у
здiйсненнi своïх намiрiв. “Ним свiтилася якась незвичайна смiливiсть i
духовна мiць, разом iз якоюсь хижою тугою”. I цi риси характеру героя
розкриваються в дiï, в гострому соцiальному конфлiктi з конкретними носiями
соцiального зла.
Чiпка
Ї людина глибокоï душi, критичного розуму i дуже смiливоï вдачi.
Ненависть до панiв i царськоï влади стає основною рисою характеру героя,
пафосом його боротьби. Новi подiï посилюють i розпалюють це почуття.

Ледве Чiпка став на ноги, вибившись iз наймитiв i злиднiв, у нього незаконно
вiдбирають землю. Розумiючи, що без землi “нема життя, нема волi”, Чiпка рiшуче
починає боротьбу за неï проти волосноï влади, несправедливого рiшення
суду, проти сутяжникiв i хабарникiв. Але, зустрiвшись вiч-на-вiч iз силою
соцiальноï кривди, обману, здирства, вiн зазнає поразки. Його серце
запалилось обуренням i гнiвом. Чiпка не може примиритись з такою дiйснiстю,
протестує. Приставши до ватаги розбишак i злодiïв, вiн починає пиячити,
грабувати. Але в цей час вiн ще не загинув остаточно. Незважаючи на складнi
життєвi обставини, вiн залишається непримиренним до неправди i всякоï
кривди. Бере активну участь у масовому антикрiпосницькому бунтi, намагаючись
органiзувати вiдсiч каральному загоновi, який прийшов утихомирювати селян. Солдати
жорстоко побили його. “Довго борсався Чiпка. Ще довше його били. Нi крикнув, нi
застогнав. Устав
Ї наче з хреста знятий”. А вдома охопила його нелюдська лють: “Серце в його вило;
душа палала”. У свiдомостi його починає визрiвати план боротьби проти тих, хто
чинить соцiальну кривду.
Пiсля зустрiчi з Галею i одруження з нею, Чiпка повертається до чесноï працi
хлiбороба. Його поважають люди як доброго хазяïна, з ним рахується сiльське
начальство, його обирають гласним до земства, а потiм до земськоï управи.
Чiпка радий був служити громадi, бiдним людям допомагати через земство. Але пани
знайшли привiд, щоб вигнати його з управи. Однак вiн сподiвається ще знайти
правду, подавши скаргу до губернатора на земських дiячiв, називаючи ïх
органiзованою зграєю. Та марна справа. Несила Чiпцi боротися з ними. I у нього з
новою силою вибухає ненависть до панiв-земцiв, до неправди. Але невтомний шукач
правди став на “криваву стежку”, потоваришував з морально зiпсованими людьми

Ї п’яницями та розбiйниками.
Здiбний, повний сил, волi i молодоï енергiï, Чiпка не мiг в умовах
тогочасноï дiйсностi знайти собi мiсця в життi i став “пропащою силою”. Вiн
шукав правду i не знаходив ïï, хотiв правдою жити, а йому не давали
змоги. Вiн не знав, куди йти, не бачив правильного шляху. “Плутаєшся в темрявi,
падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш… не вхопиш тропи, куди йти”.
I не знайшовши виходу зi становища, стає на згубний шлях розбiйництва, який привiв
його вiд стихiйного бунтаря проти несправедливостi до кримiнального злочинця.
Дiйшло до того, що Чiпка з п’яною ватагою розбишак вирiзує цiлу родину нi в чому
не винних людей i потрапляє на каторгу.
Отже, хто вiн, Чiпка? Бунтар чи злодiй? Чи варто його виправдовувати? Врештi, чого
навчає нас його гiркий досвiд? Мiльйони людей живуть за однакових
соцiально-iсторичних умов, зазнають однакових бiд та знущань. Але ж чому однi
живуть за законами добра i справедливостi, а iншi стають на шлях злочину?
Виходить, справа в самiй людинi. Ненависть до людей, яка вкоренилася в серцi Чiпки
змалку, штовхнула його на шлях злодiя i вбивцi, витiснивши свiтлi думки,
мрiï, сподiвання. Чiпцi неодноразово чинили зле, але це не може служити
виправданням того, що вiн стає злочинцем, убивцею. На мiй погляд, у нього в життi
були й iншi шляхи: наполеглива праця, вiра. А Чiпка так i не зумiв знайти
своєï правди. Його можна зрозумiти, але виправдати
Ї нi!
Гiркий досвiд героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливостi
неправедними дiями, не можна стати щасливим на нещастi iнших. Лише з добра можуть
вирости зернятка добра, а зло породить ще бiльше зло. Але i добро слiд робити
чистими руками, не заплямованими людською кров’ю.


Загрузка...



Схожі твори: