Головна Головна -> Твори -> МИРНИЙ ПАНАС БІОГРАФІЯ

МИРНИЙ ПАНАС БІОГРАФІЯ



(1849-1920)
Справжнє прiзвище
Ї Рудченко. Народився в м. Миргородi на Полтавщинi. Навчався в повiтових училищах
Миргорода i Гадяча. Працював у канцелярiях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 року
iдо смертi жив у Полтавi, займаючи рiзнi посади в губернському скарбництвi.

Прозаïк. Першi спроби пера припадають на 1869
Ї 1870 рр. Писав оповiдання, повiстi, нариси, найвiдомiшi його твори

Ї романи “Повiя”, “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”. Провiдна тема прози Мирного

Ї життя пореформеного села, роздертого гострими соцiальними контрастами: з одного
боку
Ї безвихiдь похмурого iснування бiднякiв, з iншого
Ї погоня за наживою зухвалих i цинiчних гнобителiв.
Згубний вплив процесу денацiоналiзацiï на людську особистiсть

(на матерiалi роману П.Мирного та I. Бiлика
“Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”)
Письменницький талант Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка) гiдно поцiнований у
мистецькому свiтi. Художня проза цього видатного майстра, за словами Олеся
Гончара, нагадує нам “повiнь народного життя з усiм розмаïттям людських
характерiв”. Правда про це народне життя йде до нас зi сторiнок гостропроблемного
соцiально-психологiчного роману “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”, написаного
Панасом Мирним у спiвавторствi з 1. Бiликом, рiдним братом письменника.

Тяжiючи до глибокого психологiчного аналiзу людських характерiв i соцiальних
проблем, автори беруться за тему, що зумовлена була прагненням всебiчно дослiдити
закономiрностi життя украïнського народу та його окремих представникiв.
Панаса Мирного завжди хвилювало питання: “Звiдки беруться “безталаннi дiти свого
часу, скалiченi виводки свого побиту?” Розкриваючи перед нами складний,
суперечливий характер селянського сина Чiпки Вареника, письменник разом з читачами
дошукується тих причин, якi звичайного хлiбороба, трудiвника перетворили на злодiя
i вбивцю.
Довгий час радянська критика, аналiзуючи роман, акцентувала нашу увагу на тому, що
напiвголодне iснування, безземелля, непомiрнi податки, утиски з боку мiсцевих
властей призводили деяких селян до таких моральних збочень. Замовчувалася з
вiдомих iдеологiчних причин дуже важлива проблема, пiднята авторами роману:
денацiоналiзацiя украïнського народу, яка завжди веде до падiння моралi.

Панас Мирний впродовж усього роману наголошує на тому, що украïнцiв рiзними
шляхами обертали на покiрних, безмовних волiв. Поряд iз цим iшов iнтенсивний
процес русифiкацiï. Втрачалися моральнi орiєнтири разом iз зреченням
рiдноï мови, звичаïв, прiзвищ, традицiй…
Нещодавно я познайомилася iз цiкавою лiтературознавчою статтею “Украïнцi в
ярмi”, що вмiщена в книзi “Класики без фальсифiкацiй”. Авторка цiєï статтi I.
Приходько вiдкрила менi зовсiм новi пiдходи до розумiння протирiч та моральних
шукань, змальованих у романi. .
Дiйсно, “соцiальне у поневоленiй нацiï тiсно поєднано з нацiональним”.

У другiй частинi твору, написанiй I. Бiликом, здiйснено екскурс у минуле
украïнського села, дослiджено його майже 150-лiтню iсторiю. Саме тут
проаналiзовано “витоки отих деформацiй психiки й моралi, котрi давали потiм такi
потворства, як пияцтво, розбiй, убивства…”.
Зневажливе ставлення iмперськоï Росiï до Украïни й украïнцiв,
ïï колонiальна полiтика, спрямована на вироблення в свiдомостi нашого
народу такого згубного поняття, як “вторинна раса”, зробили свою чорну справу в
сферi духовностi й моралi. Пристосуванцi до таких умов ставали “перевертнями”:
калiчили мову, мiняли прiзвища, нехтували прадавнiми нацiональними традицiями,
ставали отими “хох-лiками”, з яких можна було кепкувати, знущатися, користуючись
при цьому плодами ïхньоï невтомноï тяжкоï працi.

Цiлком природно, що сильнi, вольовi натури, такi, як Чiпка, шукаючи справедливостi
в життi, протестували проти кривди по-рiзному. Жорстока мораль суспiльства, з
якого вирвано було корiння нацiонального, спотворила психiку Чiпки, призвела до
деградацiï його особистостi. I це одна iз суттєвих причин того, що Чiпка став
“пропащою силою”.


Загрузка...



Схожі твори: