Головна Головна -> Твори -> Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”

Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”



Нещодавно прочитала роман вiдомого украïнського письменника Панаса Мирного
“Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”. Серйозний, цiкавий i, як на сьогоднi,
досить-таки актуальний твiр.
Роман пiдштовхує до серйозних роздумiв, переосмислення цiнностей, пiдштовхує
з’ясувати для себе, що є добро, а що
Ї зло, яку величезну цiннiсть має людське життя, яке не маєш права зганьбити i
вiдiбрати. Твiр змушує нас замислитись i над загальнолюдськими проблемами: чи
може зло породити добро, чи кожен грiх можна спокутувати, що керує вчинками
окремих людей?
Головний герой роману
Ї Чiпка Варениченко
Ї викликає неоднозначне ставлення. З одного боку вiн
Ї людина глибокоï душi i смiливостi, розумний, люблячий чоловiк, невтомний
трудiвник, людина, яка прагне робити добро iншим, а з iншого
Ї п’яниця, бешкетник, навiть карний злочинець, що пiдняв руку на iншу людину не
для того, щоб захистити себе, а щоб нажитися. З одного боку, я можу спiвчувати
Чiпцi, його дарма загубленiй силi, його життю, що склалося так невдало, а з iншого

Ї не можу знайти виправдання його кривавим злочинам, бо з “благородного месника”
вiн перетворився на звичайного злочинця.
Так, життя не милувало Чiпку. Були в нього i злети, i падiння. Була зневiра у
справедливiсть людську, яка переросла в ненависть до кривдникiв, штовхнула
вчорашнього хлiбороба, щасливого своєю працею, на шлях грабiжництва. Чiпка вважає
цi вчинки за вiдбирання свого ж добра, привласненого iншими, багатшими,
сильнiшими. Не раз впадав вiн i у вiдчай.
Але хiба лише Чiпцi важко жилося? Хiба тiльки його кривдили й ображали люди? Чи не
багатьом iз нас i зараз доводиться тяжко працювати, заробляючи гiрку копiйку на
шматок хлiба? Таких сотнi тисяч. Але одиницi лише стають на ганебний шлях
злочинцiв. На мiй погляд, Чiпка
Ї сильна, вольова людина, але все ж таки не вистачило у нього сили волi, щоб не
зламатися. Не зумiв вiн зрозумiти, що помста може бути для нього не єдиним
виходом iз становища. Це вона, слiпа помста, привела його до страшноï
трагедiï. Вiн втратив усе: землю, яку любив, добру i люблячу дружину (Галя
наклала на себе руки), любов i повагу матерi (Мотря донесла у волость про злочин
сина), повагу громади. Не можна виправдувати злочин важким дитинством, нелюбов’ю
до себе людей. Шлях слiпоï помсти, який обрав Чiпка, був, безумовно,
неправильним. Адже не всiма шляхами можна дiйти до правди.
Образ Чiпки дуже складний i суперечливий. Є в ньому й сильнi, i слабкi риси. I цих
слабких, на мiй погляд, виявилося бiльше, бо перемогло в ньому зло. Грабунки i
вбивства зводять нанiвець всi його добрi намiри i сподiвання, весь його протест
проти несправедливостi.
Цей гiркий урок, який дає нам роман, триває й зараз i змушує замислитися над
життям, бо є й серед нас, на жаль, i терплячi, працьовитi люди, якi нагадують
доброго господаря Грицька, але чимало є й “чiпок”, якi вважають себе обдiленими
i, прагнучи легкого хлiба, бажання мати все й одразу, пiднiмають руку на людей,
якi мають бiльший достаток. Приклади такi ледве не щоденно наводять засоби
масовоï iнформацiï.
Виходить, що iсторiя повторюється. I все-таки будемо сподiватися на краще. Добро
обов’язково переможе зло, а милосердя
Ї жорстокiсть. Бо одного жорстокого злочину не можна спокутувати i тисячею добрих
вчинкiв.


Загрузка...



Схожі твори: