Головна Головна -> Твори -> Пiсенна творчiсть Андрiя Малишка

Пiсенна творчiсть Андрiя Малишка



Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пiсняр. Музику до його
поетичних творiв писали такi вiдомi композитори, як П. Козицький,    М.
Верикiвський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Бiлаш. Чимало творiв ще за
його життя стали народними пiснями: “Ми пiдем, де трави похилi”, “Рiдна мати
моя”,
ЇБiлi каштани”,
ЇСтежина
Ї, “Пiсня про рушник
Ї та iншi. Улюбленою у народi стала пiсня
ЇЦвiтуть осiннi, тихi небеса”, (музика О. Бiлаша).
Пiсеннiсть
Ї одна з найголовнiших прикмет усiєï поезiï А. Малишка. Його поетичне
мислення завжди було взаємозв’язане з елементами народно-пiсенноï поетики.
Це й забезпечило активну спiвпрацю композиторiв з поетом та широку популярнiсть
пiсень на тексти А. Малишка.
Кращим твором пiсенноï спадщини поета с пiсня
ЇРанки солов’ïнi
Ї. Лiричний герой пiснi згадує нiжне кохання, яке впродовж життя тривожить душу i
не забувається. Закоханi розiйшлися в життi, але в серцi живе надiя на зустрiч.
Надзвичайно мелодiйним у пiснi є приспiв. Побудований па паралелiзмi, вiн викликає
чимало асоцiацiй. Киïв iз квiтучими каштанами й неспокiйною днiпровською
хвилею
Ї це сама молодiсть.
Душу i серце лiричного героя пiснi
ЇМи пiдем, де трави похилi
Ї тривожать карi очi коханоï, яку вiн зустрiв в
Їкраю приднiпровськiм
Ї. До коханоï лiричний герой звертається найнiжнiшимн словами, порiвнює
ïï iз
Їзолотою веселкою
Ї, яку обов’язково називає
Їмоя
Ї.
До кiнофiльму
ЇЛiта молодiï
Ї була написана
ЇПiсня про рушник
Ї (1959), яка давно вже стала народною. У цiй пiснi материнська любов помножена
поетом на всi найнiжнiшi почуття украïнських матерiв, якi
Їночей не доспали
Ї, вчили своïх синiв любити отчий край, тому не раз водили ïх у

Їполя край села
Ї (до речi, факт бiографiчний). Випроводжаючи сина
Їна зорi
Ї у
Їдорогу далеку
Ї,
Їна щастя, на долю
Ї, за традицiєю, мати дає йому найцiннiший подарунок
Ї
Їрушник вишива-ний
Ї. Побажання матерi синовi передано дуже тонко, це побажання добра в невiдомiм
краю:
Лiричний образ матерi створює поет за допомогою епiтетiв. Усмiшка у матерi

Ї незрадлива, ласкава. Їï очi
Ї засмученi, хорошi, блакитнi. Любов материнська
Ї вiрна.
Буквально за 8 днiв до смертi А. Малишко написав свою лебедину пiсню

Ї
ЇЧому, сказати, й сам не знаю…
Ї,
Ї яка живе в народi пiд назвою
ЇСтежина
Ї. Музику до неï створив Пл. Майборода. Образ стежини, виведений у вiршi А.
Малишка, наштовхує читача на роздуми про свою власну життєву дорогу. Як пройшов
ïï? Чи не доводилося ходити манiвцями, зiйшовши iз власноï стежини,
що починається
Їбiля ворiт
Ї рiдного дому? Людське життя
Ї ланцюг подiй, що заставляє рухатися, йти вперед. Тому стежинi
Їнема кiнця
Ї, як
Їй повороту теж нема
Ї.
У пiсеннiй спадщинi А. Малишка є кiлька
ЇКолискових
Ї, а також поетичнi обробки народних пiсень. Вiн написав лiбрето до опери

ЇМолода гвардiя
Ї. У своïй книзi
ЇДумки про поезiю
Ї вiн писав:
ЇДля пiснi в нас всюди почесне мiсце, бо вона посестра життя, порадник, i вiрний
друг, i суворий суддя. Людина хоче з нею журитися i радуватися, мислити i
працювати


Загрузка...



Схожі твори: