Головна Головна -> Твори -> МАЛИЦЬКА КОНСТЯНТИНА БІОГРАФІЯ

МАЛИЦЬКА КОНСТЯНТИНА БІОГРАФІЯ



(1872-1947)
Письменниця, педагог, громадська дiячка. Працювала вчителем на Галичинi та на
Буковинi. Брала активну участь у дiяльностi культурно-просвiтницьких товариств м.
Львова, органiзатор жiночого руху в Захiднiй Украïнi. Допомагала сiчовим
стрiльцям у 1914 роцi, за що була заслана на п’ять рокiв до Сибiру. Працювала в
бiблiотецi Академiï наук iменi В. Стефаника.
Автор поезiй та оповiдань для дiтей, пiсень сiчового козацтва, перекладач. Стала
народною пiсня на слова К. Малицькоï “Чом, чом, земле моя”, музику до
якоï написав у 1904 роцi композитор Д. Сiчинський.
Маленький артист
(за твором К. Малицькоï “Соловей”)
З давнiх-давен наш украïнський народ славиться своєю мелодiйною, спiвучою
мовою. I це, на мою думку, не випадково, бо народився вiн серед квiтучоï
природи, де спiвають i лiси, i рiчки, i лани, i гори.
Так i ллється ця неперервна мелодiя життя!
Хочеться розповiсти про маленького артиста
Ї солов’я. Скiльки цiкавого я дiзналась про цю сiреньку пташку з твору Костянтини
Малицькоï “Соловей”!
Перш за все, вiн прилiтає до нас наприкiнцi травня. Це так! День народження мого
брата
Ї 31 травня, i в цей день соловейко, який залiтає до нашого лiсу кожного року,
вiтає його дзвiнким тоном весняноï пiснi. Його спiвацький виступ ми
пiдтримуємо радiсними оплесками. Пiсля цього наступає тиша, але ненадовго

Ї на всi лади починає линути мелодiя життя: ”
Ї вiдтак переходить артист в якiсь нiжнi, омлiваючi тони, то знов затягне високо,
розсипається безкiнечним цвiрканням й урве в половинi, продовжуючи лише стиха,
немов втомився сам своєю пiснею”.
Тiльки вночi можна почути цей спiв, бо йому, як справжньому артисту, потрiбен
вiльний простiр. Тодi розкривається i душа, i ллється пiсня.
Не менш цiкаво дiзнатися, що соловейко весь час, коли самка висиджує зеленавi
яєчка, приспiвує ïй. Мабуть, саме так виховує ця пташка майбутнiх артистiв.

Тим, хто охоче взяв би солов’я до себе, нагадую: не завжди пiсня солов’ïна
радiсна. У неволi вона сумна, уривиста!
Три мiсяцi з дванадцяти на рiк можна насолоджуватися виступами цього артиста. I
хоча в далекiй Африцi соловей перебуває дев’ять мiсяцiв, вiн поспiшає виконати
величний весняний гiмн на милiй Батькiвщинi:
“Ой, у гаï, при Дунаï
Соловей щебече…”.





Схожі твори: