Головна Головна -> Твори -> Твір на тему Бережімо честь народу — найкоштовнішу перлину

Твір на тему Бережімо честь народу — найкоштовнішу перлину



Лише вдумайтесь у ці слова: “Я єсть народ…” І справді, кожен з нас може це сказати. Чи майже кожен? Але кожен з нас є часткою цього народу. І від кожного з нас залежить майбутнє нації. Але без минулого немає майбутнього. Це аксіома. І було минуле… Є минуле, за яке хочеться низько вклонитися предкам. Вклонитися за те, що “…правди сила ніким звойована ще не була”. Наших предків віками мордували, палили і різали, нищили і гноїли в концтаборах, морили голодом і розстрілювали державність, а вони відроджувалися, жили, росли і дужчали, воскресали з вічності і сяяли на світовому небосхилі. Кривди в житті багато, але народ важко зломити. Адже ж тільки справжній народ зміг пройти через все це. Вони страждали, щоб народилися ми і щоб ми стали цим мужнім безсмертним народом.

Усі неминущі духовні, мистецькі вартості — це все прийшло до нас у спадок від попередніх поколінь, і це треба сумлінно берегти. Для нас звучить заклик Павла Тичини:

Бережімо Батьківщину!

Бережімо честь народу —

Найкоштовнішу перлину.

Як і наші далекі предки, ми повинні турбуватися про свою націю, про свій народ. Бо в світі завжди поважали і поважатимуть людей, які дбають про свою націю. Бо хто ж, як не ми, українці, молодь, будемо турбуватися про розвиток і збереження нашої держави. І на все це надихає мужність наших предків. їх подвиги виховують у нас патріотичні почуття, мужність і стійкість у боротьбі з ворогами, вчать любити свою історію, пишатися нею, прищеплюють нам благородні почуття. І вселяють у нас віру пророчі слова Т. Шевченка:

Встане Україна,

І розвіє тьму неволі…

І буде правда на землі.

Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачимо закономірність їхнього розвитку, перемоги і поразки, вдалий вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна і треба. Історію власного народу треба знати, щоб черпати в ній силу та натхнення й не повторювати помилок. Так, були помилки. Хто не помиляється? Але, попри все, наші предки не дозволили завоювати цю “правди силу”.

А зараз ми вирушаємо в життя. І яким воно буде, залежить від нас, від нашого духовного світу, від ставлення до великих набутків свого народу, від того, з якими духовними надбаннями підемо у свій завтрашній день.

Я вважаю, що, безперечно, наша мета зберегти цю “…правди силу, яка ніким звойована ще не була”. Щоб кожен, не замислюючись, міг сказати: “Я єсть народ…” А ще наша мета зрости, виховати своїх дітей так, щоб народ, у якому за плечима тисячолітня історія, вже ніколи не був завойованим!


Загрузка...



Схожі твори: