Головна Головна -> Твори -> Прихильники та супротивники украïнiзацiï (за комедiєю М. Кулiша “Мина Мазайло”)

Прихильники та супротивники украïнiзацiï (за комедiєю М. Кулiша “Мина Мазайло”)



Драма “Мина Мазайло”
Ї надзвичайно актуальний твiр для нашого народу, оновленого подiями нацiонального
вiдродження. Темою твору є ставлення шовiнiстичного i патрiотичного таборiв до
проблеми украïнiзацiï в перiод непу. П’єса була написана на матерiалi
20-х рокiв XX столiття, та вона й сьогоднi примушує замислитися над проблемами
нацiональноï самосвiдомостi, своєï мови, держави. I в цьому сила i краса
твору, в цьому майстернiсть i самобутнiсть автора.
Головний герой твору Мина Мазайло з комiчною цiлеспрямованiстю намагається
змiнити своє прiзвище на бiльш благозвучне. Цей нацiональний нiгiлiст ненавидить
свiй народ, украïнську мову, що призводить до втрати людськоï гiдностi.
Рiшення змiнити прiзвище викликає неоднозначну реакцiю i сiм’ï, до цiєï
проблеми залучаються навiть далекi родичi. Однi виступають за змiну прiзвища, iншi
хочуть залишити його.
Захищають рiдне прiзвище Мокiй, який є украïнофiлом, дядько Тарас, Iля, хоча
i вдаються вони до крайнощiв. Мокiй
Ї украïнець в душi, вiн чiтко i дохiдливо висловлює своï думки про
украïнiзацiю, вiдчуває всi нюанси украïнських слiв. Вiн робить усе, аби
прискорити цей процес. Дядько Тарас теж украïнець, але процес
украïнiзацiï йому не подобається. Вiн вважає: “ïхня
украïнiзацiя
Ї це спосiб виявити всiх нас, украïнцiв, а тодi знищити разом, щоб i духу не
було…” Дядько Тарас за старi звичаï, обряди, традицiï, а нове його
лякає.
Супротивниками украïнiзацiï виступають Мина Мазайло, його дружина Лина,
дочка Рина та тьотя Мотя iз Курська. Расистська платформа тьотi Мотi Aрунтується
на великодержавницьких шовiнiстичних твердженнях. ïï мова i не
росiйська, i не украïнська, засмiчена словами-паразитами, уособлює росiйський
шовiнiзм. Вороже сприймає iдею украïнiзацiï i Мина Мазайло, який
говорить: “Серцем передчуваю, що украïнiзацiя
Ї це спосiб робити з мене провiнцiала, другосортного службовця i не давати менi
ходу на вищi посади”.
Микола Кулiш не вивiв у п’єсi жодного позитивного героя. Бо у кожного персонажа є
своï вади: обмеженiсть, тупiсть, духовна убогiсть. Навiть Мокiй, який
закоханий в украïнську мову, вiдчуває ïï вiдтiнки,

Ї не позитивний герой. Вiн бездiяльний, заглиблений у себе, вiн швидше науковець,
якого украïнська мова цiкавить тiльки з фаховоï точки зору. Дядько Тарас
теж не позитивний герой. Вiн половинчастий у своïх думках i вчинках, надто
легко здає своï позицiï.
Сучасники Миколи Кулiша побачили в п’єсi “Мина Мазайло” себе: смiшнi людцi,
жалюгiднi мiщани. А нас письменник застерiгає не забувати, якого ми роду, до
якоï нацiï належимо. А ще закликає любити свою мову, зберiгати народнi
традицiï, бути гiдними громадянами своєï краïни.





Схожі твори: