Головна Головна -> Твори -> КУЛIШ МИКОЛА БІОГРАФІЯ

КУЛIШ МИКОЛА БІОГРАФІЯ



(1892-1942)
Народився у с. Чаплинка на Херсонщинi. Навчався а Олешкiвському мiському училищi,
приватнiй гiмназiï, на iсторико-фiлологiчному факультетi Одеського
унiверситету (не закiнчив), в Одеськiй школi прапорщикiв. Пiдчас Першоï
свiтовоï вiйни перебував на фронтi. З 1918 р.
Ї голова мiськвиконкому Олешок, голова мiсцевоï ради. З 1922 по 1925 р.
працював iнспектором наросвiти, 1925 р. переведений до Харкова. Брав активну
участь у лiтературному життi мiста, з 1926 р. став президентом органiзацiï
письменникiв ВАПЛ1ТЕ. Тiсно спiвпрацював iз театром “Березiль” Леся Курбаса. У
1934 р. був репресований, засланий на Соловки i розстрiляний там 1942 р.

Драматург. У своïх п’єсах зображував сучасне життя Украïни iз всiма його
складностями та суперечностями, висмiював недолiки суспiльного життя. Твори Кулiша
були новаторськими за змiстом. Найвiдомiшi iз них: “97” (1924), “Народний Малахiй”
(1927), “Мина Мазайло” (1929), “Патетична соната” (1929), “Маклена Траса” (1933).

Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Кулiша в нашi днi
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей;
Я питаю в книжок, роззираюсь
на кожнiй сторiнцi.
Де той рiк, де той мiсяць,
той проклятий тиждень i день,
Коли ми, украïнцi, забули, що ми украïнцi?..
В. Баранов
Вже бiльше як сiмдесят рокiв минуло з часу написання п’єси “Мина Мазайло”,
неодноразово мiнялись нашi орiєнтацiï, смаки, з’явилися новi конфлiкти, новi
рiвнi мислення, та тiльки п’єса “Мина Мазайло” М. Кулiша не лишилась “комедiєю
лише для наших дiдусiв i бабусь”. За винятком чисто часових дрiбниць, прив’язаних
до конкретного побуту доби, все в нiй звучить надто актуально.
Та що вже й казати про актуальнiсть! От взяти хоча б мене. Прочитавши п’єсу i
добре осмисливши ïï, я дiйшла висновку, що до кожного з дiйових осiб
знайдуться прототипи у сучасному життi (та ще й не один!), серед моïх
знайомих. А в одному з персонажiв навiть пiзнаю себе! I за прикладом ходити далеко
не треба. От взяти хоча б мого дядька з Росiï. Кожного року вiн
приïздить до нас i розповiдає нам “правду про украïнцiв”. Говорить, що
Украïна така-сяка, бiдненька, i нiчого в нiй зроду не було i не буде, що хлiб
у нас дорогучий
Ї куди там до житницi Європи
Ї казки! Що Росiя без Украïни проживе, а от Украïна без Росiï

Ї просто нiкуди, що ми, хохли, такi-перетакi; абсолютно безсоромно вiдiбрали в них
Крим, що обсiли нас з усiх бокiв клятi iдеологи i дурять нам навмисне голови, i що
Шевченко
Ї увага!
Ї був багачем i такi грошi мав за своï вiршi, що нам i не снилось! Ну чиста
тобi тьотя Мотя, тiльки чоловiчого роду. Якоï все-таки вiн про нас
“високоï” думки. Неприємно, звичайно, але правди нiде дiти.
А ось вам iще одна “iсторiя з життя”. Розмова двох дiвчат, яку я особисто
спостерiгала: “Ты знаешь, ко мне друг из России приехал. Такой прикольный! Сидим
мы с ним, смотрим украинский канал, а там же все на украинском
Ї ну ты знаешь. Он же ничего не понимает, да как начнет кричать: “Что это за
дурной канал такой, и язык у вас какой-то дурацкий. Переключи!” А я с него смеюсь.
Такой прикольный вообще!” Ну, скажiть, чим не сучасна Рина!
Господи! Невже ж i краплi гордостi в украïнцiв не залишилось, невже ж не
зачiпають вас за живе справдi прикрi, образливi слова?
Украïнцi моï! То вкраïнцi ми з вами чи як? Прокиньтеся ж нарештi,
слiпi, глухi, несвiдомi Мини Мазайли, допоки ви принижуватись будете, допоки
ганьбитимете Украïну? Чого чекаєте ви? Шани чужинця? Нi, “в ваш слiд вiн кине
лише смiх
Ї погорду”. Зрозумiйте це нарештi. Не забувайте свого корiння, нацiональних
традицiй, рiдноï мови, культури. Без всього цього людина не iснує, не живе.

Ти молився мовою старшого брата,
Так встань же з колiн,
i державнiсть свою вiдроди…
Досить скиглити! Необхiдно вкрай переосмислити своє життя, змiнити стереотипи
мислення, вiдчути себе повноцiнними людьми, не гiршими за iнших, бо є нам чим
пишатися. Подумайте про той духовний зв’язок, який iснує мiж людиною i
ïï рiдною землею. Вiдчуйте його.
Украïнцi моï! Дай вам Боже
i щастя, i сил,
Можна жити й хохлом, i
не зникне вiд того хлiбина.
Тiльки хто ж тодi небо
нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами,
зневажена вами Вкраïна?!


Загрузка...



Схожі твори: