Головна Головна -> Твори -> Проблема украïнiзацiï у драмi Миколи Кулiша “Мина Мазайло”.

Проблема украïнiзацiï у драмi Миколи Кулiша “Мина Мазайло”.



Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремнi i хвилюючi роки пiсляреволюцiйного
економiчного i культурного вiдродження Украïни,
Ї надзвичайно актуальний твiр для нашого народу, оновленого подiями нацiонального
пробудження. Невмолимий прес економiчних проблем вичавлює з наших ослаблених
тоталiтаризмом душ усi сили i замулює щедрi витоки нацiональних поривань, якi
напувають цiлющою джерелицею наш дух. Наша свiдомiсть мiзернiє. У вiдчаï
чiпляємось за старi догми й iдеï, намагаючись зберегти отой болотяний
спокiй, i не вiдчуваємо, що там
Ї лише бездиханнiсть склепiв. Тож повернiмось до сонця, до святостi, до рiдних
витокiв! Лишаймо, як одяг, з якого виросли, панцирi бездуховностi i безнародноогi,
шмаття мiщанськоï свiдомостi!
Чи це унiкальнiсть нашоï iсторiï, чи невблаганна закономiрнiсть, чи
письменницький генiй, але драма “Мина Мазайло” цiєю своєю сутнiстю кричить i
звертається саме до нас, сучасникiв, засуджуючи фiлiстерську обмеженiсть нашого
украïнського мiщанства. Темою твору є ставлення шовiнiстичного i
патрiотичного таборiв до проблеми украïнiзацiï в перiод непу, що так
нагадує сьогодення.
Головний герой твору Мина Мазайло з комiчною цiлеспрямованiстю намагається змiнити
своє прiзвище на бiльш благозвучне, на його думку, росiйське. Ця нервова i якась
надзвичайно пересiчна людина
Ї суцiльний нацiональний нiгiлiст, який, безмежно ненавидячи свiй народ,
переростає в монстра* Рiшення змiнити прiзвище викликає неоднозначну реакцiю в
сiм’ï Мазайлiв: до розв’язання пекучоï проблеми залучаються близькi i
далекi родичi. Непримиренну позицiю на захист рiдного прiзвища займає Мокiй

Ї син Мини. Вiн винятковий украïнофiл, хоча, на мою думку, деяка
“заземленнiсть” власне на питаннях рiдноï мови i к
Їультури робить цей образ однобоким. Але це
Ї виклик суспiльству, яке в нацiональних питаннях дуже часто чинить
несправедливо. Психологiчно зламати Мокiя намагається тьотя Мотя, яку термiново
викликають з Курська, ïï вiдверто расистська платформа грунтується
на    великодержавницьких    шовiнiстичних твердженнях, якi викликають вiдразу
своєю непробудною темрявою й iдейною обмеженiстю. Гострота гротескно забарвлених
конфлiктiв i сутичок наростає. Мина домагається змiни прiзвища на милозвучне
Мазєнiн, хоча явно його iдея зазнає поразки через свою вбогiсть на фонi безмежжя
нацiонального поклику свiдомостi Мокiя i його однодумцiв.
Та досить несподiвано виявляється розв’язка Мину, який вважав своє украïнське
прiзвище перепоною на шляху до блискучоï кар’єри, звiльняють з роботи за 4<
систематичний опiр украïнiзацiï”. Украïнська iдея перемогла. Але
вражає те, що реальна перемога забезпечується чиновницькою директивою. Невже
через директиви може утвердитися нацiональна iдея? Дядько Тарас, нацiоналiст I
однодумець Мокiя, робить несподiваний i парадоксальний висновок,  що
украïнiзацiя
Ї це спосiб виявити нацiональне свiдомих, а потiм ïх знищити. Дiйсно, iсторiя
потiм “грала” за цим сценарiєм пiд керiвництвом “великого” режисера Сталiна.

Тож хай перемога нацiональноï iдеï не залежить вiд постанов, указiв i
директив. Впускаймо ïï в свою душу, свiй розум, своє життя без примусiв!
Тiльки тодi вона щедро обдарує наш народ своïм теплом i святiстю.


Загрузка...



Схожі твори: