Головна Головна -> Твори -> Твір на тему “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина) (1 варіант)

Твір на тему “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина) (1 варіант)



Україна — рідна, священна земля наших дідів і прадідів. Тут я народилася і виросла, тут уперше побачила сліпучу синь українського неба. Рідний край починається для нас не лише з батьківського порога. Він починається з прадавніх коренів нашого народу.

Наш український рід прекрасний. Тут споконвіку шанували працю, хліб на столі, рушник на стіні, мамину пісню. Тут здавна понад усе любили волю. Найглибші корені нашої духовності — Запорозька Січ. Коли я думаю про минуле України, бачу чорну витоптану ордою дорогу. Запряжені в турецькі аркани, бредуть у неволю вродливі дівчата і високі хлопці — краса і надія України.

Із болем у серці пригадуємо звірства кримських ханів, польської шляхти, що хотіли поставити український народ на коліна, та бачимо, як на захист рідної землі встають мужні, волелюбні люди — українські козаки, яких вели за собою Байда Вишневецький, Богдан Хмельницький та інші. Україна завжди пам’ятатиме своїх синів, які боролися за її волю.

Моя мама вчила мене з дитинства поважати людей, бо від того, як ти ставишся до оточуючих, залежить і їхнє ставлення до тебе. Вона навчила працювати так, щоб приносити радість собі й іншим. Вона навчила мене доброти, людяності, чуйності.

Зараз на священну українську землю прийшла весна національного відродження. Із небуття знову приходять до нас наші прадавні традиції, відроджується культура.

Щоб перейти у майбутнє справжніми українцями, ми повинні збудувати духовний собор. Згадаймо, як у романі Гончара “Собор”, один герой сказав: “Бережіть собори своїх душ”.


Загрузка...



Схожі твори: