Головна Головна -> Твори -> Між життям і смертю, твір за повістю Г. Квітки -Основ’яненка «Маруся»

Між життям і смертю, твір за повістю Г. Квітки -Основ’яненка «Маруся»



 Ви, мабуть, читали «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя? Так от, твори Г. Квітки-Основ’яненка – це ніби продовження цієї повісті. Тільки там немає ні страшних потвор, ні чортів (є, правда, відьми)-. Але подібні вони до «Вечорів…» своєю селянською тематикою, тим незвичайним малоросійським колоритом, який в той час чарував не тільки самих українців, а й росіян. Взагалі ж, повісті Квітки-Основ’яненка можуть вас дуже розчулити, наприклад, повість «Маруся». А ті, хто любить посміятися, можуть прочитати «Конотопську відьму». Отже, почнемо з «Марусі». Це поетично-трагічна історія кохання сільської дівчини Марусі й міського хлопця Василя. На п.ерешкоді до їх одруження стають умови тогочасного соціального укладу. Багатий батько Марусі Наум Дрот не хоче віддати Марусю за сироту Василя, якому загрожує рекрутчина. А доля жінки-солдатки не може не лякати. Щоб дістати згоду Наума на одруження, щоб відкупитись від страшної солдатчини – найняти замість себе іншого («найомщика»), Василь іде на заробітки (як бачите, ситуація дечим подібна до подій з «Наталки Полтавки»). Маруся ж, ходячи в бір на озера, де колись зустрічалася з Василем, застудилася й померла. Повертається Василь із заробітків і потрапляє на похорон своєї коханої. З великого горя парубок хоче заподіяти собі смерть, але його врятовують ченці, які привозять його до Київа, у Печерський монастир, де він не забаром помирає з туги за Марусею.

Василь дуже швидко й легко розв’язує проблему «найомщика» – складну і нерозв’язну для сироти в тодішніх умовах: йому наче з неба вродився казково добрий і щедрий хазяїн, який за вірну одно-дворічну службу обіцяє найняти іншого в рекрути замість Василя. А тут і Марусі захотілось, щоб не було свідків її зустрічі з Василем, – і автор негайно, за один день, навіть порушуючи народні звичаї, «віддає» її подругу Олену заміж далеко, в інший хутір. Захотів Василь познайомитися з батьками Марусі – і автор «пропонує» йому випадок: Василь виручає з біди чоловіка, в якого віз поламався в полі, і супроводить його аж додому; виявляється, що то й був Наум Дрот. Навіть найвищий драматизм становища – хвороба й смерть Марусі – теж не вмотивовується психологічно, а спричиняється тільки випадком: у розпалі літа Маруся застудилася й померла. І ще випадок, як у казці чи в пісні: Василь повертається саме в день похорону Марусі.

Казка не казка, а згадки еро це та про пісенність повинні нам допомогти, адже ми якраз і будемо писати про те, як автор зображує життя і побут українського селянства. Тут можете зауважити, що в повісті ми знаходимо відгомін тем, сюжетів, мотивів багатьох пісень. Наприклад, є пісня, де розповідається про те, як від’їхав козак на полювання, повертається і застає Марусю мертвою. А далі чути голосіння. Зовсім як у творі Квітки.

Мотиви розлуки і смерті закоханих створювалися автором під сильним впливом відповідних мотивів народної пісенності. Досить часто в піснях розлучниками закоханих виступають батьки. “У піснях цей мотив має загальний характер. Квітка ставить його на конкретну основу, переносить у реальні обставини, подає детальну суспільну мотивацію вчинку Наума Дрота.

Звернемося до образу Марусі. Вона, з погляду автора, – цілком ідеальний персонаж. Ось її портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані».

Чи не нагадує цей портрет дівчину-красуню з народної поезії? Очі чорні, як терночок, Брівки рівні, як шнурочок, Личко біле, рум’янеє, Серце ж моє коханеє.

Головне, що, беручи для характеристики загальні портретні риси з народної творчості, письменник не наділяє Марусю достатньою кількістю індивідуальних, неповторних рис. Навіть ім’я для неї автор вибрав найбільш поширене в народних піснях.

Зверніть увагу не тільки на зовнішню красу Марусі, а й на її гарний український одяг, манери, поведінку, підкресліть високі моральні якості. Можете навіть написати, що це ідеал селянської дівчини: «На все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна, та ще к тому тиха, і смирна, і усякому покірна» . Тільки не треба сміятися з її покірності – це було за часів Квітки-Основ’яненка. Звичайно ж, зараз в «моді» брикливі дівчата, які “смалять” не гірше, ніж чоловіки, або таку утнуть лайку, що аж вуха в’януть. Та й працювати вони не дуже кидаються, хіба тільки мати примусить або знатимуть, що за Це щось одержать: чи нові джинси, чи кожушанку. Але в ті часи однією з найголовніших позитивних якостей людини народ вважав працьовитість. Серед основних рис образу Марусі письменник підкреслює те, що вона була «до усякого діла невсипуща»: «…а що роботяща! І на батька, і на матір, і на себе пряде, шиє, миє, і сама усе одна, без наньмички, і варить, і пече». Весь час Маруся У праці: то коло печі, то коло корови, навіть була й «з батьком у полі». Зверніть увагу, це і є життя, побут українського селянства.

Визначимо, де ще зображує письменник побут народу, його життя. Наприклад, це примовляння Наума над мертвою донькою, подані у формі народного голосіння: «Узяла наші радощі з собою: хто вас буде веселити такою добрістю, як ти? Хто нас, як билиночок у полі, буде доглядати?..»

Також детально описуються ритуальні драматичні дійства, пов’язані зі сватанням, з весіллям, із похороном; вмонтовуються відповідно до дійства українські весільні пісні. А яку неперевершену майстерність виявив автор в описі танцю дівчат і парубка Дениса на весіллі! Зверніть також увагу на картини природи. Адже селяни живуть не у вакуумі, а в мальовничому місці, де співають солов’ї, де на небі можна побачити зорі, де є ліс і річка. При написанні твору не забудьте підсилювати свої думки цитатами, щоб було зрозуміло, що текст ви все ж читали, а не вдало переписали свій твір з критики. Але надмірно не захоплюйтесь. У вступі напишіть, що Квітка-Основ’яненко не випадково ввів у свою повість елементи народного фольклору, зобразив життя і побут українського селянства. Виявляється, він збирав фольклор, захоплювався їм. У висновку не забудьте висловіити свої думки та враження від твору. Можете порівняти із сучасним життям українців і зробити висновок, чи так зараз проходять весілля, похорони – взагалі, чи багато залишилося тих звичаїв, котрих раніше українці свято дотримувалися.

 


Загрузка...



Схожі твори: