Головна Головна -> Твори -> Доповіді учнів на семінарі під час викладання літератури

Доповіді учнів на семінарі під час викладання літератури



Доповіді учнів на семінарі оцінюють як вчитель, так і самі школярі. Тому важливо ознайомити їх з критеріями оцінювання, а саме звернути увагу на певні вміння та навички доповідачів:

  • –        формулювати тему доповіді, яка може нести концептуальний чи проблемний характер, бути тільки рекламою чи тезою доповіді-огляду,
  • –        обирати оптимальну композицію доповіді,
  • –        достатньо грунтовно висвітлювати тему, використовуючи наукові першоджерела,
  • –        висувати тези та аргументувати їх,
  • –        чітко висловлювати власну точку зору,
  • –        коректно реагувати на запитання та зауваження слухачів,
  • –        давати змістовну відповідь опонентам,
  • –        робити висновки,
  • –        відповідно до мовленнєвих норм оформлювати усний та письмовий виклад доповіді.

Пропонуючи ланцюжок навчальних ситуацій на уроці-семінарі, учитель має віддавати перевагу таким видам навчальної діяльності, які закладають підвалини для формування особистісного ставлення учнів до пізнаного на уроці. У подібній інтерактивній формі можна проводити і тематичні атестації у вигляді співбесід чи заліків. До заліку учні готують невеличкі доповіді (мінілекції) на питання, винесені на атестацію. У класі школярі, слухаючи доповідь окремого учня на певну тему, за власним бажанням розподіляються за наступними соціальними ролями критика чи спільника доповідача.

Уважно прослухавши доповідача, «критики» визначають найсильніші аспекти виступу, виділяють найбільш слабкі місця чи нерозкриті тези. Таким чином, своїми виступами вони надають доповідачу можливість самому доповнити своє повідомлення. Важливо повідомити учням, що доповідач має право вступити у дискусію з критиками, аргументовано висловлюючи свою точку зору, а також може виступити з підсумковим словом.

Учні, що поділяють точку зору доповідача, – «спільники» під час свого виступу мають звернути увагу на актуальність та доцільність позиції доповідача.

Ще одну роль – роль конформіста краще взяти на себе учителю. Він має залишатися «нейтральним», не висловлювати свою позицію, підтримуючи і доповідача, і критика. «Конформіст» кожного разу підкреслює найсильніші сторони виступу і доповідача, і спільників, і критиків.

На такому уроці, надавши можливість виступити з доповідями якнайбільшій кількості старшокласників, учитель не тільки в інтерактивній формі з’ясує рівень засвоєння учнями певної теми, а й працює над удосконаленням навичок усного монологічного та діалогічного мовлення старшокласників.

Останнім часом привертає увагу ще одна інтерактивна форма проведення уроку зарубіжної літератури – це засідання прес-клубу.

Під час проведення прес-клубу завчасно оголошується тема уроку, творчій групі учнів пропонується виконати різні завдання: взяти на себе виконання соціальних ролей, наприклад, письменника, літературного критика,  сучасників  письменника, читачів його творів  і обов’язково експерта. Варто подбати й про зовнішні зміни у класі під час проведення прес-клубу. Шкільні парти розташовуються літерою «П»: середина класу залишається вільною, праворуч та ліворуч сидять школярі, біля стіни за столами – учні, котрі виконують різні ролі. Роль ведучого прес-клубу виконує вчитель.

Учитель у своєму вступному слові повідомляє девіз і правила прес-клубу.

Девізом клубу може стати вислів французького філософа Вольтера: «Ваша думка мені глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий пожертвувати своїм життям.»

Наведемо варіант правил прес-клубу:

  • «У нас дозволяється:
  • –        сперечатися, не погоджуватися із загальноприйнятою точкою зору,
  • –        висловлювати різні, можливо, зовсім дивні та оригінальні думки з проблеми, що обговорюється,
  • –        визнавати можливість помилковості своїх поглядів і просити критично їх осмислити.
  • У нас забороняється:
  • –        висловлюватись образливо про будь-кого,
  • –        під час обговорення питання переходити на особистість опонента,
  • –        переривати співрозмовника,
  • –        бути категоричним,
  • –        висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду,
  • –        спрямовувати розмову в інший бік, коли немає аргументів,
  • –        використовувати образливі перебільшення, а також слова: «усі, ніхто, завжди, ніколи, скрізь, ніде…».

Популярним останнім часом став такий інтерактивний вид роботи, як евристична бесіда в результаті проблемної ситуації, чи, як її люблять називати, «мозкова атака». Це вид діалогу між учителем та учнями, між учнями та учнями, що активізує творчі здібності учасників бесіди під час колективних висувань ідей та послідуючим формулюванням контрідей. Пояснимо це докладніше. Так звана «мозкова атака» передбачає наступні етапи роботи:

  • –        оголошення мети та завдань уроку,
  • –        формування малих груп, що будуть оптимальні за своєю чисельністю і психологічною сумісністю (варто надати можливість учням розбитися на підгрупи по 5-6 осіб за власним вибором),
  • –        створення проблемної ситуації,
  • –        висування в малих групах різноманітних ідей щодо вирішення певної проблемної ситуації,
  • –        вивчення ознак, за якими можна об’єднати висунуті ідеї,
  • –        систематизація ідей в групи,
  • –        складання переліку груп ідей, що висловлюють загальні принципи, підходи вирішення проблемної ситуації,
  • –        критичне обговорення висунутих ідей, розгляд можливих перешкод до реалізації висунутих ідей,
  • –        критична оцінка власних ідей в групах після обговорення та висування контрідей,
  • –        формулювання висновків щодо вирішення даної проблемної ситуації. Під час проведення такої «мозкової атаки» учитель може як з ясувати рівень засвоєння школярами певної теми, так і запропонувати новий аспект вирішення окремої проблеми з теми.

Ще одна цікава інтерактивна форма, яка вже знайшла своїх прихильників у шкільній практиці викладання зарубіжної літератури, – це дискусія. Навчальна дискусія може виконувати такі функції:

  • –        навчальну (розкривається чи закріплюється певний навчальний матеріал);
  • –        комунікативну (здійснюється обмін інформацією під час спілкування);
  • –        виховну (відбувається вплив на процес формування поглядів та переконань учнів);
  • –        діагностичну (з’ясовується рівень знань та умінь учнів з певної теми);
  • –        інтерактивну (організовується взаємодія дискутуючих сторін);
  • –        перцептивну ( встановлюється взаєморозуміння між партнерами);
  • –        рефлексійну (відбувається переосмислення власних суджень та дій);

Залежно від навчально-виховної мети та характеру отриманих знань шкільні дискусії умовно прийнято розподіляти на такі типи :

  • –        дискусія-імітація,
  • –        дискусія-узагальнення,
  • –        дискусія-пошук істини,
  • –        дискусія-роздум,
  • –        дискусія-доказ.

Так, проблема, яка вирішується під час дискусіїроз-думу, має декілька ШЛЯХІВ її вирішення, дає можливість сформулювати різні варіанти висновків, що основані на суб’єктивних позиціях УЧНІВ. В результаті дискусії-дока-зу обґрунтовується і практично перевіряється остаточна істина, певна сума знань, що була осмислена в процесі вивчення навчальної теми. В основі дискусії-узагальнен-ня лежить проблема, вирішення якої допомагає узагальнити, систематизувати знання учнів. А в процесі дискусії-імітації моделюються фрагменти наукових дискусій, наприклад, захист учнівських наукових доповідей на засіданнях МАН, де відбувається полеміка з опонентами.

Необхідно підкреслити вирішальну роль учителя під час цієї форми роботи. Успішність її залежить Від уміння педагога викликати учнів на дискусію, можливо, й «спровокувати» її, тобто поставити такі запитання та проблеми, які б вели до самостійних пошуків їх вирішення, забезпечити своєчасну підтримку всім учасникам дискусії, створювати атмосферу, яка б виключала в учнів почуття невпевненості, дискомфорту перед невдало сформульованим словом.

Таким чином, такі інтерактивні види та форми навчальної роботи активізують розумову діяльність школярів, слрияють зацікавленню навчальним предметом, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві уміння та навички, допомагають проявити особисте «Я».

Олена Ісаєва кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання світової

літератури НПУ ім. М.П.Драгоманова м. Київ

 


Загрузка...



Схожі твори: