Головна Головна -> Твори -> Байки у світовій літературі

Байки у світовій літературі



Байка — це невелике, здебільшого віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Провідна думка байки називається мораллю. Вона може знаходитись як на початку, так і в кінці твору. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії. Алегорія (в перекладі з грецької означає «інакомовлення») — це такий художній прийом, який полягає в зображенні одних явищ чи образів через інші. Сатира — різке викриття явищ людського життя, поєднане з гострим висміюванням. Іронія — прихована насмішка. Байці притаманні стислість і повчальність. У ній здебільшого відсутні метафори. Мова байки проста, близька до розмовної. Метою байки є висміювання людських вад, недоліків суспільства з тим, щоб виправити чи викорінити їх.

Засновником байки вважають легендарного давньогрецького байкаря Езопа,
який жив у VI ст. до н. є. на острові Самосі. Все життя Езоп провів у рабстві. Його прозові байки спочатку поширювались усно, а згодом їх почали збирати в рукописні книги. Езопу приписують збірку байок, яка налічує понад 400 творів. Популяризаторами і переспівувачами Езопових байок були Федр, Бабрій, Лафонтен, Глібов, Крилов. Серед їхніх творів багато байок з однаковими назвами! («Вовк і Ягня», «Лисиця і виноград», «Жаба і Віл», «Лисиця і Ворон» та інші). Сюжет, ідея байки залишаються езопівськими, автори вдосконалювали їх літературно, виявляючи своє власне бачення.

Послідовникові Езопа, римському поетові Федру належать такі рядки:
В Езопа вчіться, добрі люди!
Для того байка коле під ребро,
Щоб виправлять людські заблуди
похвалять красу й добро.

Яка головна думка байки І. А. Крилова «Вовк і Ягня» ? Головна думка байки висловлена у перших рядках байки: У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів в історії ми досить знаєм. Хижий Вовк відчуває себе хазяїном, бо був у тих місцях найсильнішим. Тому він знаходить безліч причин, щоб звинуватити безсиле Ягня й виправдати свій вчинок. Справедливий захист не має значення для тих, хто взявся чинити кривду. Вовк із байки І. Крилова жорстокий, грубий, лицемірний. Говорячи про нього, автор уживає слова, що передають характер Вовка: «бродив», «хоче поживитися», «зірву я голову тобі», «поволік». Вовк — впевнена у своїй силі та безкарності істота, тому в його мові велика кількість окличних речень, лайливих слів. Ягня ж — безсиле, безпорадне. Інтонації його благальні, жалібні: «якщо пресвітлий Вовк дозволить», «насмілюсь вам сказать», «та зглянься», «ах, чим же винен я?».

Мораль байки І. Крилова «Квартет» висловлює Соловей:
Щоб буть музикою, потрібне тут уміння
Та трохи тонших би ушей,
— їм одмовляє Соловей,
— Тож як сідати — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні.
Автор байки засуджує людей, які беруться не до своєї справи.

Байка «Хліборобові діти» відрізняється від інших байок тим, що тут діють не звірі, а люди. Мова йде про сім’ю хлібороба, у якій діти не мирилися між собою. Старий хлібороб був занепокоєний тим, що його діти не дружать між собою. Він умовляв їх, але слова не допомагали. І тоді батько вирішив вплинути на них ділом. Хлібороб наказав дітям принести в’язку різок і наказав зламати її. Як не силкувалися діти зробити це, нічого в них не вийшло. І тоді батько розділив в’язку на окремі прутики. Діти легко справилися із завданням.

Батько прожив довге життя і добре знав, що дружній сім’ї не страшні ніякі вороги. Але коли члени родини сваряться між собою, не підтримують одне одного, то їх можна легко перемогти. Досвідчений хлібороб не словами, а ділом показав своїм нерозумним дітям значення єдності, дружби і взаємодопомоги для родини. Байка «Хліборобові діти» має дуже багато спільного із притчею. Занепокоєність батька, його неспокій щодо благополуччя в сім’ї, — це реальність, яка може бути у великій родині, де вже не діють слова. А ось рішення батька — це вихід із подібного становища. Хлібороб учинив мудро, використавши Дію, а не слова.


Загрузка...



Схожі твори: