Головна Головна -> Твори -> Янголятко

Янголятко



Сашка – герой ” різдвяного рассказа” Андрєєва – володів непокірної і сміливою душею, не міг спокійно поставитися до зла і мстив життя. Для цієї мети він бив товаришів, грубіянив начальству, рвав підручники і цілий день брехав то вчителям, то матері … Перед Різдвом Сашка вигнали з гімназії, але, незважаючи на це, його запросили на ялинку в багатий будинок. Перед відходом у гості батько Сашка – Іван Савович, спився, що опустився, але добрий в душі людина, – просить що-небудь принести з ялинки. Блок, зводив ” Ангелочка” до розповіді Ф. М. Достоєвського ” Хлопчик у Христа на елке”, писав про Сашка: ” Його просто затягнули на ялинку, насильно ввели в святковий рай. Що ж було в новому раю? Там було позитивно недобре, все було так, як водиться в багатьох порядних сім’ях, – просто, мирно і скверно”. ” Злого мальчіку”, як назвали Сашку, дивились на чистеньких, гарних дітей, ” здавалося, що чиїсь залізні руки взяли його серце і вичавлюють з нього останню краплю крові”.

І раптом (настає улюблене Андрєєвим переродження героя, обов’язкове у різдвяному оповіданні) ” вузенькі глаза” Сашка ” блиснули ізумленіем”: ” На зверненої до нього стороні ялинки, яка була висвітлена слабше інших і складала її виворіт, він побачив те, чого не вистачало в картині його життя і без чого довкола було так порожньо, точно оточуючі люди неживі. То був воскової янголятко, недбало повішений в гущі темних гілок і немов розвівався за воздуху”. Здивований Сашка побачив, що ” особа ангела не блищало радістю, не потьмарювалася сумом, але лежала на ньому печатку іншого почуття, не переданого словами, не визначається думкою і доступного для розуміння лише та кому ж почуттю. Сашко не усвідомлював, яка таємна сила вабила його до ангелика, але відчував, що він завжди знав його і завжди любив … “.

Сашка спочатку грубо, а потім стоячи на колінах перед господинею будинку випрошує ангелика з ялинки. І коли свого домагається, в короткий момент щастя ” всі помітили загадкове схожість між незграбним, що виросли з своєї сукні гімназистом і одухотвореним рукою невідомого художника личком ангелочка”. Сашка приносить ангела додому, і батько теж відчуває потрясіння: ” Батько і син не бачили один одного; по-різному сумували, плакали і раділи їхні хворі серця, але було щось у їхньому почутті, що зливали воєдино серця і знищувало бездонне провалля , яка відділяє людину від людини і робить його таким самотнім, нещасним і слабим”. Обидва незабаром засинають, а янголятко, повішений біля печі, почав танути. ” Ось янголятко стрепенувся, немов для польоту, і впав з м’яким стуком на гарячі пліти”. І незрозуміло, чи залишиться зустріч з ангелом початком або кінцем дива.

Через десять років, в 1909 р., Блок напише свій, поетичний, варіант вразив його андріївського оповідання – вірш ” сусальний ангел”.


Загрузка...



Схожі твори: