Головна Головна -> Твори -> Лiричнi героïнi Лiни Костенко

Лiричнi героïнi Лiни Костенко



I. Свiт жiночоï поезiï Лiни Костенко. (Поезiя Лiни Костенко часто дуже
сувора й мужня, часто категорична й безкомпромiсна. I все ж таки, за визначенням
Євгена Гуцала, поезiя Лiни Костенко
Ї це жiноча поезiя. Їï свiт дуже рiзноманiтний. Тут1 є i любов, є
зачарування й розчарування, є ностальгiчна любов до рiдноï землi.)

II. Душевна гармонiя лiричних героïнь.
1. “Немає еталонних iдеалiв”. (Особливiсть жiночого сприйняття свiту вiдтiняє
Лiна Костенко у своïй психологiчно проникливiй статтi “Немає еталонних
iдеалiв”. “У жiнки завжди був дуже розвинений внутрiшнiй свiт”,
Ї писала поетеса. Притуманена смутком жiноча незбагненнiсть
Ї одна з рис ïï iнтимноï лiрики. Героïнi книги “Над берегами
вiчноï рiки” щедрi на душевнi зiзнання й вiдкриття, вiдвертi й запечаленi в
суто жiночому вiдчуттi плину часу, краси щастя.)
2. Переживання за долю Украïни. (У поезiях Лiна Костенко передає вболiвання
своïх героïнь за долю Украïни, за наш народ. Їм болить i моральний
занепад. У вiршi “Чоловiче мiй, осiдлай коня…” лiрична героïня звертається
з проханням повернутися хоч на якийсь час у минуле, до рiдного села, до
рiдноï старенькоï хатини. Скiльки в ïï словах болю й розпачу,
а вiдчайдушний зойк: “Ой ти роде мiй!” звучить як пересторога-заклик до всiх нас
дорожити домiвкою i пам’ятати про близьких людей.)
3. Головна краса ïï лiричних героïнь. (Духовнiсть, багатство
внутрiшнього свiту
Ї головна окраса лiричних героïнь Лiни Костенко. Тому з такою пристрастю пише
поетеса про “людиноподiбних”, здається ж: люди, все у них людське

Ї але душа ще з дерева не злiзла. Душа ж ïï героïнь свiтла i
прекрасна. Творчим досягненням Лiни Костенко є образ Марусi Чурай. Поетеса
поставила ïï над особисту трагедiю i пiднесла до рiвня високих проблем
життя i боротьби рiдного народу за волю.)
4. Безмежна любов i вiрнiсть у коханнi. (Менi дуже подобається iнтимна лiрика
поетеси. Лiрична героïня вмiє любити, вона нiжна, безкорислива, умiє прощати
i розлучатися:
Я люблю тебе тихо i боязко,
Я прощально тебе люблю.
Читаючи поезiï Лiни Костенко, уявляєш ïï лiричних героïнь

Ї жiнок, якi знають цiну життю, любовi i розлуцi. Вони вмiють переживати i
особистi невдачi, i нещастя, бо, на жаль, життя не зiткане з радостi та щастя.
Разом iз лiричною героïнею усвiдомлюєш:
Найвище умiння
Ї почати спочатку.
Життя. Розумiння. Дорогу. Себе.)
5. Безкорисливiсть лiричних героïнь. (Лiрична героïня поетеси
безкорислива, з чистою душею. Це особливо яскраво вiдчувається у вiршi про
розмову з садом, який питає: “Чому ти не прийшла… у час цвiтiння?” У вiдповiдь
вона говорить:
I я прийшла не струшувать ренклод,
I не робить з твоïх плодiв набутку.
Другi приходять в час твоïх щедрот,
А я прийшла у час твойого смутку.)
III. Заповiт поетеси. (Поезiя “Життя iде i все без коректур” є чистою i вiдвертою
сповiддю поетеси, вiршем-роздумом про обов’язок живих, про плиннiсть часу. Лiна
Костенко закликає жити правдиво, любити людей, залишати добрий слiд на землi. I
нам слiд брати приклад з ïï лiричних героïнь, таких благородних,
щирих, духовно багатих, щедрих на добро.)


Загрузка...



Схожі твори: