Головна Головна -> Твори -> Близькi мотиви творчостi Лiни Костенко i Лесi Украïнки

Близькi мотиви творчостi Лiни Костенко i Лесi Украïнки



“Мистецтво
Ї це людська дiяльнiсть, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнiшнiми
знаками свiдомо передає iншим пережитi нею почуття, а iншi люди заражаються цими
почуттями i переживають ïх”. Чим же заражає поетичне мистецтво Лiни Костенко
та Лесi Украïнки? Перш за все щирiстю вислову, емоцiйнiстю, красою слова.
Вражає також рiзноманiтнiсть тем та близькiсть мотивiв у творчостi цих двох жiнок

Ї великих украïнських поетес.
Талант i Лесi Украïнки, i Лiни Костенко розкрився насамперед у
високохудожньому звучаннi нацiональноï iдеï, гарячiй любовi до рiдного
краю.
У своïх творах поетеси порушували проблему, що хвилювала митцiв усiх
народiв: роль поета у життi суспiльства. Читаючи вiршi з “Мандрiвок серця” Лiни
Костенко складається враження, що з одноï вершини дивляться на свiт обидвi
поетеси, i моральнi вимiри i оцiнки подiй в них дуже подiбнi.
Я на гору круту камя’ную
Буду камiнь важкий пiдiймать.
I, несучи вагу ту страшную,
Буду пiсню веселу спiвать,
Ї
цей вiрш Лесi Украïнки перегукується не тiльки з провiдним “Я

Ї жниця поденна”, а й з усiм уявленням Лiни Костенко про високий обов’язок
поезiï. “Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повиннi загинуть обоє”,

Ї саме цi слова Лесi Украïнки взяла Лiна Костенко за епiграф до свого вiрша
“Бiль єдиноï зброï”, присвятивши себе суворiй музi поезiï, якiй
потрiбно вiддати всю душу без останку i згорiти у власному полум’ï.

У збiрцi “Неповторнiсть” Лiна Костенко порушує болюче питання сучасностi

Ї збереження рiдноï землi. Для поетеси лiс, немов жива людина (“Цей лiс
живий. У нього добрi очi”) i рiдна сестра. Таким же повнокровним життям живе
природа у драмi-феєрiï Лесi Украïнки “Лiсова пiсня”. Природа тут бере
активну участь у розвитку сюжету, допомагає героям у розкриттi ïх характерiв,
стосункiв, переживань. Вона виступає у творах поетес як найвища краса i гармонiя.

Дуже близькi мотиви творчостi цих сильних духом, але з такою нiжною i лiричною
душею жiнок, якi за життя зазнали утискiв з боку влади. Тiльки пере-могли-таки
вони.
Ну що ж, нехай,
Я сильна, навiть зла.
Я знаю: слабкiсть
Ї
Це одна з диверсiй,
А я ще в диверсантах не була,
Ї
пише Лiна Костенко. А здалини запитує нас Леся Украïнка: “Хто вам сказав, що
я слабка?”
Я пишаюся тим, що в украïнськiй лiтературi кiнця XIX
Ї початку XX столiття визначною постаттю була жiнка-поетеса Леся Украïнка, а
в лiтературi сучаснiй, як доводять лiтературознавцi, такою постаттю є Лiна
Костенко. Усiм би нам прихилитися до ïхньоï поезiï, серцем вiдчути
вiршi, i свiт тодi, безумовно, стане добрiшим.


Загрузка...



Схожі твори: