Головна Головна -> Твори -> Взаємини мiж батьками i дiтьми у п’єсi

Взаємини мiж батьками i дiтьми у п’єсi



Повiсть Ольги Кобилянськоï “Людина”
Ї це твiр, який вчить цiнувати людину в собi та в iнших. Головна героïня
твору Олена Ляуфлер зростала в середовищi, яке суворо дотримується правил щодо
життя цiсарського чиновництва та виховання молодi i сiм’ï. Оточення подружжя
Ляуфлерiв, ïхнi друзi
Ї це лiкар, майор, податковий урядовець, товаришки панi радниковоï. Чоловiки
за найвищу честь для себе вважали вiрне служiння монархiï, а жiнцi належало
бути гарною хазяйкою, покiрною берегинею домашнього вогнища. Батько багато
працював, дбав про матерiальний добробут, а мати вiдповiдала за виховання дiтей.
Сини повиннi здЇДикий Ангел
Ї Олексiя Коломiйця.
П’єса
ЇДикий Ангел
Ї (
ЇПовiсть про сiм’ю
Ї) пронизана iдеєю утвердження високих моральних принципiв, створення
життєстiйкоï сiм’ï як найголовнiшоï пiдвалини нашоï держави.

ЇДиким Ангелом
Ї назвав драматург головного героя п’єси. I справдi, старий робiтник Платон Ангел
за деякими мiрками
Ї людина дивна. Своïх дорослих уже дiтей тримає пiд суворим батькiвським
контролем. Коли ж молодший син
Ї студент Павло
Ї несподiвано привiв до хати молоденьку дружину, не одержавши батькiвського
благословення на одруження, Платон мовчки склав його чемодан i рiшуче виставив за
дверi.
За зовнiшньою скупiстю i домашнього тиранiєю головного героя проглядає висока
вимогливiсть до себе i своïх дiтей. Виша мета Платона Ангела

Ї
Їжити як слiд
Ї. Це означає насамперед навести лад у
Їсвоïй державi
Ї, тобто сiм’ï. Своïх дiтей Ангел виховав у дусi любовi до працi, вони
розумiють роботу як доконечну необхiднiсть, як передумову ïхнього
пристойного буття на землi, як посильний внесок у духовний i матерiальний
розвиток суспiльства. Дiти не вiдкидають тоï традицiï, яку батько
утвердив у родинi: вони вiддають свiй заробiток за мiсяць батьковi, який ретельно
все занотовує до записника, Платон Микитович не привласнює заробiтку дiтей, вiн
тiльки розумно регулює витрати:
ЇТут жив, тут одягався, харчувався
Ї i грошi докупи. Всi на одних правах
Ї. Батько також стимулює пiдробiток дiтей
Ї на всiлякi непередбаченi витрати. Це ïх дисциплiнує, спонукає до
рацiонального розподiлу коштiв, дає можливiсть стабiльно, нормально жити. Коли б
хто з дiтей сфальшивив, вiн одразу б такого з дому вигнав. Для дiтей стали
непорушним законом слова:
ЇУ всьому, у малому й великому, єдиний порадник правда!
Ї Правда у словах i дiях Платона Микитовича асоцiюється з виявом найвищого
благородства, добродiйства.
Дружина Платона Микитовича Уляна дiє заодно з чоловiком у вихованнi дiтей, хоча в
принципових питаннях гору бере його думка.
Батькова наука не пiшла намарне старшому синовi Петровi. Вiн такий же чесний,
дбайливий, працьовитий. Незважаючи на те, що Петро уже вибився у високе
начальство, вiн переконується у батьковiй правотi. Коли Платон Микито-вич
довiдався, що Петро готовий погодитися на спорудження житлового будинку в
екологiчно невдалому мiсцi, його неприємно вразила подiбнiсть сина до тимчасових
правителiв, що нагадують перекотиполе. Батько домiгся, щоб Петро обiйняв iншу
посаду
Ї рядового iнженера:
ЇКожного мушу бачити i за кожним наглядати. Споконвiкiв так велено батькам!

Ї.
У Платона Ангела четверо дiтей, i вiн усiх до пуття довiв, усiх навчив
по-людському чесно жити. Тому вiн має повне право кинути у вiчi Крячковi, син
якого став покручем, суворi, безжальнi слова:
ЇЗлодiй твiй син… Не працює, а ïсть
Ї значить злодiй! Не заробив, а тринькає
Ї злодiй
Ї.
Чесними i порядними людьми постають у п’єсi дiти Платона i Уляни Ангелiв:
працьовита, гостра на язик Таня, наймолодший у родинi Павлик, Федiр, що працює на
заводi. Усе своє великотрудне життя Платон Ангел щоденно дбав, щоб виховати
ïх такими, якими ïх сприймає читач i глядач п’єси. I вiн цього домiгся
завдяки своïм переконанням господаря i патрiота рiдноï землi, великiй
вiдповi-дальностi громадянина, обов’язкам чоловiка i батька.бувати освiту, професiю, робити кар’єру, а для дiвчат достатньо
елементарноï освiти. Вони повиннi володiти французькою мовою, сяк-так грати
на фортепiано та добре варити ïсти, порядкувати, прати, шити тощо.

Шлюб мiж молодими людьми укладався як дiлова угода, а кохання сприймалося як
непотрiбна химера. I тому, коли Олена покохала Стефана Лiєвича, який пiдтримував
ïï потяг до науковоï та художньоï лiтератури, розмови про
соцiалiзм, дарвiнiзм, жiноче питання, батьки дiвчини були настроєнi вороже до
ïï обранця. Та Олена мало зважала на злi слова панi радниковоï:
вона купалася в щастi, мрiяла про родинне життя з коханим чоловiком. Але
несподiвана смерть Стефана руйнує дiвочi мрiï, вiдбирає в неï стрижень у
боротьбi з мiщанським оточенням. Тепер усе ïï життя зосереджене на тому,
щоб врятувати сiм’ю вiд повного зубожiння, адже сподiвання батькiв щодо
успiшноï кар’єри єдиного сина не справдились, а пан радник запив. Уся родина
i добрi знайомi штовхають Олену до матерiально вигiдного одруження. Навiть знайома
вчителька музики Маргарета, до якоï звернулася Олена за порадою, малює перед
дiвчиною непривабливу, сумну перспективу життя самотнiх жiнок. “Всi вдовицi i
старi панi,
Ї пояснює Маргарета Оленi,
Ї вони нiчо. Останнi належать ще до тих безталанних, що ще до того i смiшнi.
Самотнi блукають у життi, без приюту, без становища, сказала би-м, без смислу, ат!

Ї живуть, щоб не вмерти. Наприклад, я: смертi не бажаю, як в молодих пристрасних
днях. Знаю, що кiнець сам прийде, а буде се сумний, глухий кiнець… Чи хочеш i ти
вести таке життя?”
Олена довго бореться, захищаючи свою незалежнiсть, але, зрештою, прощається зi
своïми мрiями i дає згоду взяти шлюб iз нелюбом. Знайомий лiкар каже дiвчинi:
“Бiда ломить i залiзо, а ви лиш людина”. Людина в устах мiщанина

Ї це слабке створiння, яке повинне жити, пристосовуючись до обставин. Але для
Олени слово “людина” звучить гордо. Будь-що вона хоче вiдчувати себе незалежною,
бути хазяйкою своєï долi. Але життя виявилося сильнiшим за горду, розумну
дiвчину. Воно вiдбирає крила, розбиває всi ïï мрiï, принижує i
ламає ïï долю.


Загрузка...



Схожі твори: