Головна Головна -> Твори -> Засоби сатиричного зображення дiйсностi

Засоби сатиричного зображення дiйсностi



в повiстi Григорiя Квiтки-Основ’яненка “Конотопська вiдьма”
“Конотопська вiдьма”
Ї найбiльша гумористична повiсть Г. Квiтки-Основ’яненка. Ця повiсть, у якiй автор
смiявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творi присутня майстерна
сатира на життя i побут козацькоï старшини XVIII столiття.
Справдi, скiльки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навiть не мiг
своєï сотнi перелiчити, бо знав тiльки до тридцяти, а усяку бумагу називав
депортом, не вмiючи правильно вимовити слово. Чи в образ писаря Пiстряка,
грамотiя, що вчився у дяка аж двадцять рокiв i “вже не взмогах списати сотню за
дрижанiєм десницi вiд глумленiя п’янственного з молодицями”.
А в якi комiчнi ситуацiï потрапляли сотник та писар! Ось, наприклад, коли
Пiстряк по хворостинi лiчив козацьку сотню, вiн нiяк не мiг зрозумiти, “який же
там чорт мандрував”, бо коли лiчив людей, то вед були присутнi, коли лiчив зарубки
на хворостинi, то одного не долiчувався. Комедiя вийшла, коли Микита Уласович
сватався до Олени-хорунжiвни. Вiн як “став ту рацею казати, що йому дяк
скомпонував вже давненько для такого случаю”, то навiть iмена переплутав.

Взагалi, мова повiстi, ïï насмiшкувато-глузливий тон дуже колоритнi.
Якщо тiльки прислухатися до слiв пана Пiстряка, то нiчого не второпаєш. Наприклад,
вiн довго говорив, щоб сотник дав йому “повелiнiє о сокрушательном
преломленiï сiєï трикратно опаганiвiчноï хворостини, яже нинє суть
у ранзi депорта…”. Аж коли побачив, що пан Микита нiчого не вiдповiдає, бо не
розумiє його, просто спитав: “Так ламати?”.
Оригiнальна за композицiєю, насичена гротескно-смiшними сценами й
характеристиками, колоритна мовним малюнком, повiсть читається з великим
iнтересом.


Загрузка...



Схожі твори: