Головна Головна -> Твори -> ЖИЛЕНКО IРИНА БІОГРАФІЯ

ЖИЛЕНКО IРИНА БІОГРАФІЯ



(народилася 1941 року)
Народилася в Києвi. Рано втратила батькiв. Навчалася i працювала одночасно.
Закiнчила вечiрнє вiддiлення Киïвського державного унiверситету iменi Т. Г.
Шевченка. Спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потiм

Ї у редакцiях газет та журналiв.
Поетеса. У творчому доробку багато поезiй для дiтей (книжки “Достигають
колосочки”, “Вуличка мого дитинства”, “Казки буфетного гнома”, “Двiчi по два
дорiвнює кульбабцi” та iн.).
Блискуча гра фантазiï у поезiï Iрини Жиленко
Злiтайте! Небо ж бо велике,
Хто на Пегасi, хто i так…
Iрина Жиленко
Поетеса Iрина Жиленко не мислить свого життя без польоту мрiй. Вона знає, що дiти,
ïï улюбленi читачi, часто лiтають “на кульках, планерах i змiях”, а тому
вона вирiшила випустити в повiтря i свою чарiвну Жар-птицю, щоб було чим
захоплюватись, щоб було чому радiти, щоб посвiтлiли лиця у всiх, хто побачить це
диво. Проте екзотична пташка, не звична до спiвiв, захворiла i тепер лiкується
вдома. Вона п’є молоко, ïсть родзинки, читає журнали, щоб подарувати
новорiчну радiсть дiтям своïм новим польотом. Не всi, однак, радi Жар-птицi

Ї стара кульгава Aава, яка вважала себе Павою, знайшла чарiвну пташку занадто
яскравою, ïï думку пiдтримали ворони. Та добре, що у Жар-птицi бiльше
прихильникiв, нiж ворогiв, тому ïï завжди чекають iз нетерпiнням дiти i
дорослi. Про цю iсторiю Iрина Жиленко повiдала у вiршi “Жар-птиця”.

Незмiнним новорiчним гостем дiтвори є Дiд Мороз. Вiн стан персонажем вiрша
“Пiдкова”. Золоту пiдкову, загублену стареньким Дiдом Морозом, знайшла лiрична
героïня твору. Вона, незважаючи на цiннiсть цiєï знахiдки (пiдкова може
притягувати щастя), вирiшує повернути ïï назад до Лапландiï. Для
багатьох такий вчинок залишиться незрозумiлим. У вiршi є гiперболiзований образ
“сiмсот роззяв”. Пiд ним легко вгадуються тi, хто заздрить чужому щастю, й тi, хто
береться судити про чужi добрi вчинки.
Iрина Жиленко завдяки блискучiй грi фантазiï створила у вiршi неповторний
образ красунi-зими. Снiг у ïï вiршi стає “звичайним” тiльки в кiнцi
твору, а до того вiн свiтився рiзноманiтними кольорами: зеленим, рожевим,
блакитним, нiжно-фiолетовим.
Атмосфера свята продовжує панувати i у вiршi “Гном у буфетi”. Старенький буфетний
гном добре знає усю родину, адже оселився вiн у цiй господi дуже давно.

На свята гном золотить сервiзи, дарує слухняним дiтям шоколадки i нашiптує ïм
казки. Маркiза з фарфору навчила гнома чемних манер i вiн став справжнiм франтом.
Тож, втягнувши в петлицю троянду, надiвши свого незмiнного багрового ковпачка,
гном iде до своєï дами на чай. А грає ïм цвiркун-музикант на скрипцi.
Так проходять столiття, але свята зустрiчi зi стареньким мешканцем буфету чекають
усi.
Отже, кожен iз розглянутих вiршiв Iрини Жиленко дарує читачам свято зустрiчi
ïх справжньою поезiєю. А ïï не може бути без яскравоï
образностi, польоту фантазiï, вмiння поєднати найтонший лiризм iз iронiєю i
гротеском. 1 хочеться вiрити, що утвориться та спiльнота людей, що вiдчувають
красу, про яку писала Iрина Жиленко:
Ми
Ї це дихання тисячi щасть.
Ми
Ї це нiжнiсть небес на щоцi.
Ми
Ї це ти, i ось той, i ось та
Ї
невичерпна безсмертна спiльнiсть.
Ми
Ї це щедрiсть i доброта.
Людина, яка прагне створити таке суспiльство, назвала себе “homo feriens”

Ї людина святкуюча. Тож нехай вiршi Iрини Жиленко стануть популярними, можливо
тодi в свiтi з’явиться бiльше оптимiстiв, бiльше щасливих i добрих
людей.


Загрузка...



Схожі твори: