Головна Головна -> Твори -> Вiдображення нацiональноï самосвiдомостi героïв у творах Олександра Довженка.

Вiдображення нацiональноï самосвiдомостi героïв у творах Олександра Довженка.



Довженко
Ї митець, вихований на багатому духовному нацiональному Aрунтi. Тому в його
творах зображенi сентиментальнi, добрi, працьовитi люди, закоханi в красу рiдного
краю i пiснi, типовi представники украïнськоï нацiï. Такими вивiв
ïх письменник у
ЇЗвенигородi
Ї,
ЇЗемлi
Ї,
ЇПоемi про море
Ї,
ЇЗачарованiй Деснi
Ї та багатьох iнших творах. Однак у творах О. Довженка до початку 40-х рокiв
персонажi хоча й вiдчувають себе украïнцями, але тiльки пiдсвiдомо проявляють
риси нацiональноï ментальностi: у повазi до старших, особливо батькiв; у
любовi до працi, до землi, на якiй живуть; у готовностi пiти на самопожертву
заради iнших. Цi персонажi все-таки ще гостро не вiдчувають своєï
приналежностi до украïнськоï нацiï. Вони
Ї радянськi украïнцi. У творах довоєнного перiоду О. Довженко не загострював
проблеми нацiональноï самосвiдомостi, не порушував питання тотального нищення
украïнськоï нацiï.
З усiєю гостротою тема украïнськоï самосвiдомостi героïв зазвучала
у творах сорокових рокiв. Нацiонально-свiтоглядна еволюцiя О. Довженка, яка
вилилася у конфлiкт iз пануючою комунiстичною iдеологiєю, позначилася i на
вiдображеннi нацiональноï самосвiдомостi героïв його творiв. Лаврiн
Запорожець, Купрiян Хутiрний (кiноповiсть
ЇУкраïна в огнi
Ї), Iван Орлюк (кiноповiсть
ЇПовiсть полум’яних лiт
Ї)
Ї це носiï кращих рис народу, його духовноï та фiзичноï величi,
нескореностi, якi зi зброєю в руках захищають рiдну землю, свiдомо ставляться до
свого обов’язку оборонця незалежностi украïнського народу. Саме тому Купрiян
Хутiрний намагається зупинити вiдступаючих солдатiв:
Ї
Ї Не пущу. Я царя захищав, не тiкав. А ви свою владу одстояти не можете

Ї.
Розмова Запорожця iз Забродою пiсля трагiчноï смертi староï селянки
Левчихи по-особливому увиразнює вiдчуття приналежностi героя до свого,
украïнського народу. Непростi перипетiï Заброди вiн вважає

Ївнутрiшньою справою
Ї, яку не можна порiвнювати iз спробою поневолити весь народ. Тому вiн переконує
Заброду, що
Їчасом в’язнi й суддi повиннi битися поруч, коли Батькiвщина гине

Ї. У цiй розмовi автор робить суттєве уточнення:
ЇА зараз Батькiвщина гине, Украïна!
Ї
Найвиразнiше почуття нацiональноï гiдностi й усвiдомлення безправного
становища своєï нацiï закладено письменником у тому епiзодi кiноповiстi

ЇУкраïна в огнi
Ї, коли Лаврiн Запорожець знiмає зi стiни портрет Сталiна. Тут не потрiбнi
особливi коментарi. I герой висловлюється лаконiчно про те, що його свята вiра у
справедливого i всемогутнього вождя пропала. Усi страхiття, пережитi ним вiд
початку вiйни, коли
Їповiз старий Запорожець п’ять синiв на вiйну
Ї, I до ïï останнього дня, коли зiбралися Запорожцi уже без матерi,
Савки, Григорiя, Трохима на попелищi рiдноï хати доспiвати свою мирну пiсню

ЇОй пiду я до роду гуляти
Ї, дають йому право на такий рiшучий крок. Образ Лаврiна Запорожця є типовим. За
ним ми вбачаємо мiльйони сильних, мужнiх украïнських патрiотiв.

Щоденниковi записи сорокових рокiв
Ї перiоду найбiльшого гонiння митця кремлiвськими iдеологами
Ї засвiдчують, що письменник глибоко переживав за iсторичну долю своєï
нацiï i нi на мить не сумнiвався у своïй правотi патрiота.

Пiд кутом зору нацiональноï самосвiдомостi самого О. Довженка треба
розглядати його запис:
ЇТоваришу мiй Сталiн, коли б ви були навiть Богом, я й тодi не повiрив би вам, що
я нацiоналiст, якого треба плямувати й тримати в чорнiм тiлi… Невже любов до
свого народу є нацiоналiзмом?
Ї Поняття
Їнацiоналiст
Ї прирiвнювалося на той час до поняття
Їворог народу


Загрузка...



Схожі твори: