Головна Головна -> Твори -> Моя Оцінка ідеям і діям кирило-мефодіївців

Моя Оцінка ідеям і діям кирило-мефодіївців



Україна сотні років жила сподіванням волі. Наші предки заради цього жертвували своїм життям, ішли на поневіряння, приниження і муки. Яскравим прикладом цього є діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Уявімо собі далекий 1846 рік, адже саме тоді Микола Костомаров організував таємне товариство, яке прагнуло визволення всіх слов’янських народів і об’єднання їх у федерацію. Із записок В. Білозерського дізнаємося про основні цілі і засоби боротьби кирило-мефодіївців, їх програму. Братчики у своїй діяльності керувалися Божими заповідями.

Дуже важливою є правильна оцінка приєднання України до Росії, яке стало причиною занепаду рідного краю, його звичаїв, традицій, мови. Члени товариства прекрасно розуміли, що самотужки визволитися з тюрми народів неможливо, тому й вели мову про об’єднання у цій боротьбі. Знаючи достеменно історію стародавнього світу, кирило-мефодіївці застерігали українців про те, що довге перебування в рабстві приведе народ до занепаду і зникнення. І закликали не допустити цього. Проповідуючи об’єднання всіх слов’янських народів, члени братства одночасно наголошували на тому, що кожен народ повинен творити свою республіку, у якій була б своя мова, своя культура і свій окремий громадсько-політичний лад. Дуже важливою у програмі братства була теза про рівність різних націй у майбутній державі.

Проголошуючи “максимальну” програму своїх дій, кирило-мефодіївці думали і про “мінімальну”, виступаючи за скасування кріпацтва, свободу друку, віри й науки, загальну освіту, заміну рекрутської армії народною міліцією. Проте планам братчиків не судилося здійснитися. Але наступні покоління використали їх працю для продовження боротьби за незалежність України. Не завадило б і нашим політикам бути такими послідовними у прагненні здобути краще життя для свого народу.

Віками мріяв український народ про волю. З історії ми знаємо яскравих особистостей, наших провідників — борців за свободу, а також різні незалежницькі товариства й об’єднання, до яких належить і славне Кирило-Мефодіївське братство. Дороге воно для нас ще й тим, що його членом був пророк українського народу, наша слава і велич — Тарас Шевченко.

Братство поширювало ідеї слов’янського єднання, маючи на меті утворення федерації вільних слов’янських народів. У його програмі було записано: “І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака”. Члени Кирило-Мефодіївського братства поширювали ідеї дружби слов’янських народів. Основний програмний документ організації — “Книга буття українського народу” — написана М. Костомаровим.  Крім того, кирило-мефодіївці закликали до скасування кріпацтва, утвердження свободи друку, віри й науки, загальної освіти, заміни рекрутчини народною міліцією. Як бачимо, члени Кирило-Мефодіївського братства накреслили програму політичного визволення й незалежності.

Ідеї кирило-мефодіївців давно вже стали дійсністю. Натомість ідеї слов’янського єднання, утворення федерації вільних слов’янських народів, з історичного погляду, виявились утопічними. Немає і дружби між слов’янськими народами, про яку мріяли братчики. Україна не відіграла месіаністичної ролі у справі визволення слов’янських народів й утвердження справедливих засад життя. Ставши незалежною, вона прагне жити з усіма народами мирно, дружно, обравши європейський шлях розвитку.


Загрузка...



Схожі твори: