Головна Головна -> Твори -> Чи є донкіхоти серед нас

Чи є донкіхоти серед нас



Однією з найдорогоцінніших щедрот є воля. Ніякі скарби — ні земні, ні морські — не можуть зрівнятися з нею. Найбільшим з усіх нещасть є неволя, тому заради волі можна і треба ризикувати життям. Кохання — це могутня сила, що полонить душу людини. Воно подібне до смерті: ні з ким не рахується і ні в чому міри не знає. Кохання живе і в розкішних королівських палацах, і в убогих хатинах.

Є дві краси — духовна і тілесна. Духовна краса проявляється у цнотливості, чесності, доброті і вихованості. Всі ці якості можуть співіснувати і в людині некрасивій. Палка і сильна любов може з’явитися до такої людини, коли вона, хоч і некрасива, але духовно багата, доброчесна. Як дивно — минули роки, століття, але думки, висловлені Сервантесом устами Дон Кіхота, близькі і мені. Я вважаю, що дійсно треба боятися Бога, бо “в страху Господнім полягає мудрість”. Довгі роки ми були відірвані від церкви, виховувалися атеїстами. На щастя, люди повернулися до Бога, намагаються жити за Його заповідями. Стежка до Бога зробила нас духовно чистішими, багатшими і мудрішими. Я погоджуюсь з висновком автора, що найважче пізнати себе. Дуже легко знайти недоліки в іншій людині, критикувати і засуджувати. А зрозуміти, який ти насправді, без переоцінок і недооцінок, — дуже важко. Мені здається, треба завжди зважати на ставлення інших до тебе. Якщо через нас страждають батьки, рідні, вчителі, ми теж повинні бути незадоволеними собою. Завжди потрібно шукати причину в собі, а не звинувачувати інших.

Найголовніше для людини — воля. І справді, ні багатство, ні слава не замінять її. Найстрашніше — це відчувати пута на своїх руках, не мати змоги чинити за власним бажанням. Століттями серця людей хвилює проблема: що є краса духовна і тілесна? Я ціную в людині, насамперед, душу. Адже холодна самозакохана красуня — це лише бездушна лялька, яка може викликати відразу. А людина, хай і некрасива, але духовно багата, чесна, добра, справедлива, вихована і співчутлива приваблює до себе і пробуджує почуття великого і палкого кохання. Я вважаю, що Мігель Сервантес висловив істини, близькі не тільки мені, але й усім моїм сучасникам.

Моральні чесноти — це результат праці над собою. Лише поборюючи в собі схильність до зла і плекаючи добро, людина може стати досконалою, гармонійною особою, якою, власне, і створив її Бог. Людина народжена для добра. Вона повинна бути милосердною. Саме в наш час байдужості і жорстокості милосердя, я переконана, набирає особливої ваги. Це не тільки благодійництво, але й жалість до кожної мурахи чи квітки, до будь-якої живої істоти. Треба мати справді любляче, добре серце, щоб безкорисливо допомагати іншим. Адже відомо, що милостиня, яку ми подаємо без співчуття, а через славолюбство, Богом не приймається.

Одним із почуттів, що облагороджує людину, є вдячність. Це — готовність відповісти добром на добро. Я не завжди замислювалась над тим, чому плаче моя мама. На жаль, деколи це були сльози, викликані моєю байдужістю, грубістю чи навіть жорстокістю. Треба старатись ніколи не допускати цього, і це буде елементарною людською вдячністю.

Важливими моральними цінностями є чесність і скромність. Нечесна людина не може викликати поваги, довіри. З нею неможливо мати справу, адже в будь-який момент можна сподіватися обману, підступу. Кажуть, скромність — перша ознака розуму. Людина, наділена цією рисою, може краще оцінити себе і свої знання, вона не хизується, не вихваляється, не проявляє брутальності чи нахабства. Звичайно, всьому потрібна міра. Занадто скромна людина не може повністю реалізуватися, відчуває дискомфорт, невпевненість.

Дуже важливою моральною цінністю я вважаю гідність — вміння мудро тримати себе в руках. Адже благородство людської особистості виявляється в тому, наскільки вона може відрізнити, що гідне її, а що — ні.

В житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем, торжеством і стражданням, любов’ю і ненавистю. Деколи варто визначитись, як вчинити, як вийти з того чи іншого становища. Отож, завжди треба пам’ятати, що людина створена за подобою Божою, і виховувати в собі якнайбільше моральних чеснот.


Загрузка...



Схожі твори: