Головна Головна -> Твори -> Тематика поетичноï’ творчостi Павла Грабовського. Аналiз поезiй

Тематика поетичноï’ творчостi Павла Грабовського. Аналiз поезiй



ЇДо Русi-Украïни
Ї,
ЇДо украïнцiв
Ї.
Iз 38 рокiв життя П. Грабовський 20 рокiв провiв у неволi
Ї тюрмах, таборах, па засланнях. Вiдiрваний вiд рiдиого краго, фiзично недужий,
часто доведений до вiдчаю, поет все ж зумiв зберегти вiру у праве дiло борця за
кращу прийдешнiсть Украïни. Вiн нi на хвилину не полишав своєï
письменницькоï працi, яку розумiв як обов’язок перед украïнським
народом. У снiгах далекого Сибiру П. Грабовсь-кий вимрiював нацiональну
незалежнiсть Украïни, суспiльний ïï поступ. Жагуче бажання бачити
Вiтчизну оновленою, щасливою, вiльною пронизує всю його творчiсть.

До збiрок оригiнальноï поезiï П. Грабовського
ЇПролiсок
Ї,
ЇЗ Пiвночi
Ї,
ЇКобза
Ї увiйшли вiршi широкого дiапазону звучання. Серед них посвяти друзям, в яких щире
захоплення
Їсправжнiми героями
Ї, вiршi, адресованi школярам (iз рiвнем освiти вiн пов’язував майбутнє
Украïни), прекраснi зразки пейзажноï лiрики, зокрема
ЇВеснянки
Ї.
Справжнiми перлинами творчостi поета можна, вважати його вiршi
ЇШвач-ка
Ї,
ЇТрудiвниця
Ї,
ЇРобiтниковi
Ї. Вони засвiдчують надзвичайно тонку душу, чутливе серце поета, вболiвання за
долю братiв-украïнцiв, готовнiсть стати на ïх захист.
Характерною прикметою творiв П. Грабовського рiзних тематичних груп є
громадянський пафос. Вiн звучить i в пейзажнiй, i в iнтимнiй лiрицi поета. Своє
мистецьке кредо поета-громадянина виголошує П. Грабовський у вiршi

ЇЯ не спiвець чудовноï природи
Ї.
Глибоким лiризмом перейнятий вiрш
ЇДо матерi
Ї, страждання якоï у зв’язку з арештом сина уявляються йому стократ тяжчими,
нiж власнi. Адже, крiм природного материнського болю за сином, ïй доводиться
захищати його iще
Ївiд людського неправого суду
Ї.
Ряд вiршiв у творчiй спадщинi П. Грабовського присвяченi Надiï Сигидi

Ї жiнцi, яка стала для полiтичних в’язнiв полум’яним символом нескореностi. Це
вiршi
ЇДо Н. К. С.
Ї,
ЇТяжкий завiт
Ї,
ЇДо мученицi
Ї. Через усе своє життя I творчiсть пронiс П. Грабовський любов i повагу до
Надiï Сигиди. У вiршах-присвятах автор називає ïï

Їангелом
Ї,
Їсестронькою
Ї,
Їсвятою та невинною
Ї. Мужнiсть та рiшучiсть
Ї це тi риси, якими повинен володiти борець. Саме такою була Надiя Сигида. Серед
творiв П. Грабовського вирiзняється вiрш
ЇУперед
Ї, у якому вiн закликає до рiшучих дiй
Їза край рiдний та волю
Ї.
Домiнуючим мотивом поетичноï спадщини П. Грабовського є мотив неволi
Украïни. Звертаючись до Украïни, П. Грабовський найчастiше використовує
поетичну форму послання. Це вiрш
ЇДо Украïни
Ї (
ЇПiд небом дальньоï чужини…
Ї),
ЇДо украïнцiв
ЇУкраïнцi, браття милi
Ї),
ЇДо галичан
Ї,
ЇНародовi украïнському
Ї,
ЇПоетам-украïнцям
Ї,
ЇДо украïнки
Ї,
ЇДо Украïни (
ЇСиджу в неволi та марю тихенько
Ї),
ЇДо Русi-Украïни
Ї.
У поезiï до
ЇРусi-Украïни
Ї поет виказує своє найзаповiтнiше бажання бачити рiдний край вiльним. I йдеться
тут не тiльки про класову залежнiсть, але й нацiональну. П. Грабовський висловлює
своє переконання в тому, що волю украïнський народ повинен здобувати сам:

ЇБажав би я, мiй рiдний краю, Щоб ти на волю здобувавсь, Давно сподiваного раю Вiд
себе власне сподiвавсь
Ї
Мир, злагода,
Ївелич простого народу
Ї повиннi запанувати в Украïнi, коли вона визволиться
Їз-пiд вiковiчного ярма
Ї
Ї таку думку проводить П. Грабовсь-кий у вiршi
ЇДо Русi-Украïни
Ї.
У названих вiршах-посланнях поет утверджує iдеï правди, освiти, згоди,
любовi до Украïни. Запорукою нацiональноï свiдомостi П. Грабовський
вважає освiченiсть народу. До проблеми освiченостi вiн звертався неодноразово у
своïх вiршах, адресованих землякам. Освоïти
Їлан освiти
Ї поет закликає у вiршi
ЇДо украïнцiв
Ї. Тiльки разом, тiльки шляхом освiти, яка вiдкриє очi, допоможе нацiональному
прозрiнню, можна творити майбутню долю Украïни. Спiльна невтомна праця
допоможе розв’язати руки, дасть наснагу до боротьби
Їза високiсть духа
Ї, допоможе знайти вiдповiдь на запитання:
ЇХто ми?
Ї
Болючою проблемою поета було те, що ло нього мало доходило iнформацiï про
подiï в Украïнi. Лише з листiв Б. Грiнченка, М. Павлика i I. Франка вiн
дiзнавався про деякi новини в культурному й суспiльному життi украïнцiв. тому
є зрозумiлим звернення до землякiв:
ЇУкраïнцi, браття милi. Вiдгукнiться, де ви е, Чи жнвi ще. чи в могилi Давня
слава зогниє
Ї.
Турбується поет i тим,
Їчи покраща наша доля
Ї
Ї чи позбудемося ми рабсь-кого ярма. I тут знову звучить висновок поета про те, шо
лише разом, шляхом освiти, з палкою любов’ю у серцi до Украïни можна прийти
до кращих часiв.
Таким чином, i в iнтимнiй, i в пейзажнiй лiрицi П, Грабовського, у його посвятах
друзям, знайомим звучить громадянська стурбованiсть про долю рiдноï землi.
Тема Украïни, ïï неволi i сподiвання на кращу долю об’єднує
найбiльшу кiлькiсть поетичних творiв П. Грабовського.


Загрузка...



Схожі твори: