Головна Головна -> Твори -> Що вражає в біографії цієї людини письменник- Екзюпері?

Що вражає в біографії цієї людини письменник- Екзюпері?



Дитинство. Той час Антуан  згадуватиме, як чарівну казку. А доброю феєю в ній була його мати – шляхетна і добра жінка, яка глибоко в собі сховала своє горе , смерть чоловіка, і присвятила себе дітям.

Вона передала синові любов до літератури, музики, живопису.

Тоніо складає казки, непогано малює, грає на скрипці. І ще його захоплює техніка – різні машини, механізми. Добрий машиніст прокатав хлопчика на паровозі. Тоніо тоді  ще не було й 6 років. Дома він з пам’яті намалюва досить точну схему будови паровоза. Він завжди щось майстрував, креслив. Із старих бляшанок зробив телефон, до велосипеда прилаштував простирадло і мчав з гори, надіючись хоч на мить піднятися у повітря, як на крилах. Недалеко від їхнього дому був аеродром, і 12-літньому Антуану пощастило політати на літаку.

Світ його захоплень був широкий. Хлопець ріс в атмосфері затишку, доброзичливості, його нахили вільно розвивались. Енергійний і пустотливий, фантазер і задирака, а водночас дуже сором’язливий і вразливий, вимогливий але не вередливий, мрійник і завзятий суперечник – таким був малий Тоніо.

Пілот Сент- Екс.

Спочатку він надумав стати морським офіцером. Але провалився на творі. Треба було описати  патріотичні почуття солдата, який повернувся з війни, а він написав: „ Я не був на війні і не хочу говорити з чуток.”Потім було навчання в Академії мистецтв. Провчившись майже півтора року він кидає навчання, добровільно йде в армію – записується в полк винищувальної авіації. У 21 рік Антуан знайшов свій шлях. Він вражав своє начальство витонченістю розуму і внутрішньою незалежністю. Він стежить за польотами, заздрісними очима дивиться на льотчиків. Тепер йому самому хочеться літати. На військових літаках-винищувачах не дозволяли учитись. Але поряд був один з перших аеродромів цивільної авіації.  Тепер вони прокладали мирні повітряні траси. Ось на такій машині, умовивши цивільних льотчиків,  Антуан уперше сів за штурвал. Старий літак міг будь-якої миті рухнути на землю, за навчання довелося заплатити 2000 франків (допомогла мама) – та яке це має значення для людини, яка відчула крила!

Антуан дістає права цивільного льотчика, трохи згодом – військового, закінчує офіцерські курси і восени 1922 року він уже молодший лейтенант. Він закохується, заручується. Але через три місяці зазнає аварії.  Поранення важке – пролом черепа. Йому батьки нареченої поставили вимогу: щоб одружитися, треба відмовитися від небезпечної професії. Цього він не зміг зробити. Екзюпері більше не думає про одруження.

Найяскравіші переживання у нього пов’язані з польотами. І він починає писати про те, що пережив. Це приносить неабиякий упіх. Друзі певні, що пером Екзюпері завоює багатство і славу. А йому несподівано випадає можливість повернутися до своєї небезпечної професії, і Екзюпері не вагається: „ Я хочу літати, тільки літати.” Друзям дав недвозначну відповідь: „Перш ніж писати, треба жити.”

В пустелі він ніби виразніше чує дихання планети і гостріше відчуває, як тісно зв’язана кожна людина з усім світом. В польотах, під спокійне гудіння мотора, в пам’яті зринають картини його щасливого дитинства й бентежної юності, снуються роздуми. Йому пощастило. Він знайшов по-справжньому цікаве діло. Попав у зовсім інше середовище, в сім’ю авіаторів, де найвище цінується мужність, братерство, відданість справі, і тут він пізнав радість людської спільності, якої так жадало його серце. Матері він писав: „ Мамочко, ваш син дуже щасливий, він знайшов своє покликання.”

Сімейного затишку Екзюпері так і не знайшов. Він не міг жити з Консуело, але і не залишав її – боявся, що без нього вона загине, немов прекрасна троянда без маленького принца. Образ троянди із „Маленького принца” був списаний з Консуело. Горда, але слабка квітка, яка випускає колючки, стараючись надати собі сміливого вигляду і захиститись від світу.


Загрузка...



Схожі твори: