Головна Головна -> Твори -> Що означає приручити?

Що означає приручити?



6 клас
-Приручити означає привернути до себе і бути комусь потрібним.
-Приручити – це, коли людина має право на твою дружбу.
-Привласнити собі когось і бути один одному потрібним.
-Слово приручити означає прихилити до себе.

-Зробити так, щоб людина відкрилась тобі, повірила, щоб ти став потрібний комусь. Коли є для кого жити – з’являється сенс.

Чому, на думку Лиса, у людей немає часу щось пізнавати?
– Люди зайняті побутовими проблемами і не думають про те, що необхідно бути для когось єдиним у світі і важливо, щоб і в тебе був хтось єдиний, необхідний.

А навіщо приручати, якщо прийдеться прощатись?
8 клас
– Можливо і так, але людина відчуває себе потрібною, коли вона когось для себе приручає. Так чи інакше прийдеться розлучатися. Але краще пожити з кимось прирученим, аніж самому. Чомусь кожна людина це робить, та приходить час і її розлучає з іншими смерть або інші ситуації, і вона сумує, згадуючи лише приємне. Я вважаю, що потрібно приручати, хоча високою ціною заплатимо за розлуку.
6 клас
– Коли ти нікому не потрібний, то немає сенсу жити, без цього не існує нормального життя, тому необхідно бути комусь потрібним.
– Я думаю, що лис не виграв, бо ніхто крім маленького принца і лиса не знав, що лис приручений. Маленький принц не залишився з лисом і не взяв його з собою, і лис знову залишився сам.
– Тому, що, коли людині стане погано на душі, вона може звернутися до свого друга і сказати:
« Допоможи мені, ти мені так потрібен. Мені так погано» Тому необхідно бути комусь потрібним.

-Коли ми когось приручаємо, то віддаєм цій справі свій час, свої зусилля, часточку своєї душі. Звичайно, найлегше нічого не робити, нічого не втрачати. А якщо добре подумати, то взагалі навіщо жити, якщо прийдеться помирати. Але ж жити хочеться. І кожен бореться за своє життя, відтягуючи мить його закінчення.Так само і з прирученням. Приручивши когось, ми не хочемо розлучатися. Але без цього життя неможливе. Нам потрібна людина, яка б не засудила, а зрозуміла, яка завжди готова вислухати. Екзюпері сказав: „Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування”. Людина, яку ти приручив, по твоїх очах може зрозуміти стан душі, твої думки, бажання. Відчуває, коли тобі погано або радісно. Інколи буває , що ти не можеш виразити словами все те , що відчуваєш, і в цю мить так хочеться, щоб тебе зрозуміли з одного подиху, з одного погляду, з одного дотику. А вона розуміє, та людина, що ти її приручив, вона відчуває. І вже майбутнє розставання вам не страшне, адже ви залишитесь один в одного в серцях. І, якщо тобі колись буде самотньо і боляче на душі, то ти будеш знати, що є людина, до якої ти зможеш завжди повернутися

– Краще мати і втратити, ніж ніколи не мати. Життя без приручення буде чорно-білим. Важливо, щоб хтось тобі був потрібен і ти комусь. Є що згадати. Це дає смисл життю. Це як вода для серця.

“Вода буває потрібна серцю” А що є вода для серця?

8 клас
Так, вода потрібна нам для серця, а серце – для життя. Коли принц побачив змію, йому потрібна була вода: він поблід, став білим, як стіна. Коли його облили водою, усе повернулось до норми, серце почало працювати краще. Отже без води людина не є людиною, а для серця вода відіграє неабияку роль.

– Ласка, турбота , ніжність, добре слово, друг….

– Як без води не може довго прожити людина, так і без своєї „води” не може прожити серце. Вода для серця – щось неймовірне, що не дає йому зупинитися. Для мене водою для серця є, перш за все, моя мама. Вона для мене неймовірно дорога, любима, і дуже боюся її втратити, як в прямому, так і в переносному значенні. Якщо моє серце інколи болить і обезсилюється, то думка про те, що на світі є людина, заради якої мені хочеться жити, і якій я потрібна, допомагає його залікувати. Можливо, це такий вік, а, можливо, у мене така натура, але полегшити страждання моєму серцю допомагають мрії. Якщо життя не дозволяє, то, хоча б в мріях, я можу собі ні в чому не відмовляти. Та на своєму власному досвіді я пересвідчилась в тому, що іноді мрії руйнують наше життя більше ніж реальність. Я думаю, що не тільки для мого серця, а й для інших сердець водою є любов. Я говорю не тільки про любов між чоловіком та жінкою, хоча про це хочеться говорити найбільше. Адже серце, яке не любило, серце, яке не кохало, не можна назвати живим. Бо кохання, як вітер – його не бачиш, але відчуваєш. А найголовніше побачити можна тільки серцем, очима його не побачиш.

– Маленький принц говорив про нас, людей: „ Люди на твоїй планеті вирощують 5000 троянд в одному саду і не знаходять, що шукають. Можна було б знайти те, що шукають, в одній троянді, у ковтку води.” Можливо, це і є вода для серця.

Найбільш незбагненним і страшним у 14-річному віці і у 17 є слово смерть.

Виразне читання заключної глави із “Маленького принца”
Поряд із криницею була руїна старого кам’яного муру. Я бачив там маленького принца, котрий розмовляв з жовтою змією, від укусу якої людина гине за 30 секунд.
Я підбіг до муру саме вчасно, щоб узяти на руки маленького принца, білого, як сніг.
– Що за вигадки! Ти вже розмовляєш із зміями!
Він серйозно подивився на мене і обняв за шию. Я чув, як у нього б’ється серце, мов у пташки, що, підстрелена, вмирає.
– Я радий, що ти знайшов, чого там не вистачало твоїй машині… Тепер ти можеш повернутися додому… Я теж сьогодні повертатимусь додому… Це набагато далі…. це набагато важче…
Я відчував, що відбуваються якісь дивні речі. Я стискав його в обіймах, мов малу дитину, одначе мені здавалося, що він вислизає прямо десь у безодню, і я ніяк не можу його втримати.
Я не міг примиритися з думкою, що ніколи більше не почую його сміх. Той сміх був для мене мов джерело в пустелі.
Маленький принц сказав:
-Сьогодні вночі мине рік. Моя зірка опиниться якраз над тим місцем, де рік тому я впав… Найголовнішого очима не побачиш… Це як з квіткою. Якщо ти любиш квітку, що росте десь на зірці, – вночі тобі приємно дивитися на небо. Всі зірки розцвітають..
– Це правда…
– Вночі ти подивишся на зірки. Моя зірка надто маленька, я не можу тобі й показати, де вона. Та це й краще. Вона буде для тебе просто однією з багатьох зірок. І тобі буде подобатися дивитись на всі зірки… Усі вони стануть твоїми друзями, і потім, я тобі щось подарую…
І він засміявся.
– О ,хлопчику, хлопчику, як я люблю цей сміх!
– Оце й буде мій подарунок. Люди мають свої зірки, які перестають бути звичайними зорями. Для одних – тих, хто мандрує, – вони – дороговказ. Для інших, це тільки маленькі вогники. Для вчених зорі – складні задачі. Для мого бізнесмена вони золоті. Але всі ці зірки мовчать. А в тебе будуть такі зірки, яких більше ні в кого немає…
– Як це розуміти?
– Я житиму на одній із зірок, я там сміятимусь, і коли ти дивитимешся вночі на небо, це буде так, наче сміються усі зірки. У тебе будуть зірки, які вміють сміятися!
І він знову засміявся.
– І коли ти втішишся ( а втіха завжди приходить ), ти будеш задоволений, що познайомився зі мною. Ти завжди будеш моїм другом. Тобі захочеться посміятися зі мною. Тоді ти відчиниш вікно, і тобі буде приємно… Це буде так, наче б я замість зірок дав тобі безліч дзвіночків, що вміють сміятися…
Тієї ночі я не бачив, як він пішов… Коли я догнав його, маленький принц тільки й сказав:
– Ти даремно так зробив. Тобі буде боляче. Я буду наче мертвий, а насправді це буде не так… Розумієш… Це дуже далеко. Я не можу забрати свого тіла. Це надто важко. Та це все одно, що покинути стару оболонку. За старими оболонками нема чого сумувати… Знаєш, це буде славно. Я теж дивитимусь на зірки. І всі зорі будуть ніби криниці з іржавою корбою. І всі зорі дадуть мені напитися…
І ще він сказав:
– Ти знаєш… моя троянда… я за неї відповідаю! А вона така квола! І така наївна. Єдине, чим вона може боронитися, це чотирма нікчемними колючками…
Я сів, бо ноги більше не держали мене. Він сказав:
– Ну от… це все..
Повагався ще трошки, потім підвівся. І ступив тільки крок. А я не міг ворухнутися.
Мов жовта блискавка мигнула біля його кісточки. Він лишився нерухомий. Не закричав. А тоді впав – повільно, як падає дерево. І нечутно, бо пісок приглушує звуки.


Загрузка...



Схожі твори: