Головна Головна -> Твори -> Шкільний твір на тему Осінні пісні Поля Верлена

Шкільний твір на тему Осінні пісні Поля Верлена



 

  • Плачеться в моєму серці, як дощить над листом.
  • Осінь… Вся природа сумує…
  • Жовкне на деревах листя, відцвітають квіти, пустію лани, ллє дощ…

Ці сумні пейзажі осені завжди супроводжували творчість Поля Верлена, акомпанували його почуттям та світобаче ню. Тому, для того щоб зрозуміти поезію автора, необхідно зрозуміти його душу. Бо поезія Верлена – це історія його душі, дзеркало його настроїв і переживань. В одному сонеті Верлен писав: «… моя душа народилася для жахливих катастроф». Це пророцтво поета потім підтвердилося його життям, в якому були й одруження, і порив до боротьби за політичну волю, і трагічна дружба з Артюром Рембо, і роки ув’язнення, і пошуки Бога, і злидарювання, і падіння на дно паризької богеми. Особисті переживання автора багато в чому перепліталися з епохальними проблемами, власні катастрофи – з катастрофами доби.

 

Поет – це людина, яка надзвичайно тонко й глибоко все відчуває, людина, що прагне до краси й гармонії – гармонії світу, гармонії людських відносин. Саме тому будь-який відступ від цієї гармонії супроводжують зло й жорстокість, несправедливість і фальш. Вони боляче вражають серця митців і народжують вірші: в одних – гнівні та тривожні, а в інших – повні відчаю та туги. Саме до останніх нале-ЛС9.В Поль Верлен. Цей біль душі і породжує образ «осіннього серця», зі струн якого линуть сумні осінні пісні:

  • Ячать хлипкі, Хрипкі скрипки листопада…
  • їх тужній хлип У серця глиб Просто пада…

На формування особистості Верлена вплинула книга Шарля Бодлера «Квіти зла», що була спрямована проти жорстокого суспільства. Вона наповнила серце поета похмурими, трагічними мелодіями, розвіяла юнацькі ілюзії і романтичні мрії. Назва першої збірки «Сатурнічні пісні» (1866) була запозиченою з вірша Бодлера «Епіграф до засудженої книги». Згідно з уявленням астрологів, Сатурн – похмура, сумна планета, і Верлен зарахував себе до людей, народжених під нею, які не мають щастя в житті. Перший розділ збірки «Сатурнічні пісні» називається «Меланхолія». Ця назва говорить сама за себе. Меланхолія – хворобливо-пригнічений стан. А пригнічувала поета саме дисгармонія навколишнього світу. І за апатією Верлена ми відчуваємо, як писав Максим Горький, «біль чуйної і ніжної душі, яка прагне чистоти, шукає Бога і не знаходить, хоча любити людей і не може».

 

Настрій осіннього смутку та безнадії відтворено в одному з віршів цієї збірки «Осіння пісня»:

  • Неголосні
  • Млосні пісні
  • Струн осінніх
  • Серце тобі
  • Топлять в журбі,
  • В голосіннях.

У цьому невеличкому творі водночас і осінній пейзаж, і «пейзаж душі» поета. Наче «зжовклий листок» осіннього листопаду, тріпоче смуток Верлена. Між «природою і душею» і «душею й речами» у віршах поета існують відносини тотожності. Це важлива особливість його лірики. Відповідність, подібність станів душі й природи властиві також для творчості Бодлера, але Верлен відчував її інтуїтивно, тому органічно ввів її у свою поезію. Слідом за ним цей прийом використовували французькі, а згодом – українські символісти. Але найхарактернішою ознакою поезії Верлена є її мелодійність, дивовижне поєднання звуків із почуттями. Саме в нього будуть навчатися символісти музичності, яка для нього була природньою:

  • Кудись іду
  • У даль бліду,
  • З гір в долину,
  • Мов жовклий лист
  • Під вітру свист –
  • В безвість лину.

Будь-яка поетична душа є загадкою, як для сучасників будь-якого поета, так і для нащадків. Тому ми лише наблизилися до розуміння душі, яка так прагнула земної гармонії і, не знаходячи її в навколишньому світі, страждала і пла-кала від болю, нагадуючи плач скрипки, смичком якої була | доля поета, що зривала з її струн сумні осінні пісні…

 

 

 


Загрузка...



Схожі твори: