Головна Головна -> Твори -> Художні особливості віршів Івана Величковського («Млеко» і «Зегир з полузегарком»)

Художні особливості віршів Івана Величковського («Млеко» і «Зегир з полузегарком»)



Іван Величковський рік народження невідомий, помер 1701 року. Український поет епохи бароко. Збереглося мало відомостей про цю особистість. Відомо, що деякий час працював у Чернігові в друкарні Л. Барановича, згодом став священиком в Полтаві. Автор панегіриків, епіграм, курйозних та ліричних віршів релігійного і світського змісту, перекладач. Теоретик фігурного віршування. Най-відоміші твори: «Вірш до Лазаря Барановича» (1683), «Вірш до Івана Самойловича» (1687), збірки «Зегар з полузегарком» (1690), «Млеко» (1691).

Давня література нерозривно пов’язана з церковною тематикою. Будучи пресвітером полтавської Успенської церкви, тобто людиною глибоко релігійною, Іван Величковський, природно, усіма способами намагається увічнити славу Божу, донести і пояснити біблійні істини про спосіб життя: чому потрібно радіти, чого уникати. Церква мата безпосереднє відношення до освіти, а прикладною частиною до шкільних поетик XVII-XVIII ст. було вчення про курйозний вірш, саме такі вірші і є зразком творчості Івана Величков-ського: з них складаються дві збірки, об’єднані присвятами – складені у славу Діви Марії та адресовані митрополиту Ясинсько.му.

Спільною є тематика творів, але відмінні спосіб віршування та структура книжок. Збірка «Зегар…» (у перекладі з польської – «Годинник») складається з кількох частин. «Зегар» – вірші на кожну з 24 годин доби, в яких автор проводить паралелі між біблійними числами і годинами: Час третій возглашаєт: «Радуйся, невісто, От тройца єдиного родившая чисто».

У «Полузегарку» поділені години дня і ночі. Основна ідея «Ми-нут» – минущість цього світу і вічність царства Божого: кожен отримає, на що заслуговує:

* Минет старчсство
* Минет багатство
* Минет мученія

У «Квадрантесі» (кожні п’ятнадцять хвилин, на які поділена година) знову проводяться числові паралелі – з цифрою чотири:

* Іоанн, Лука, Марко і Матфей в початку
* Чтут бога воплощенна, то и єго матку.

Збірка «Млеко, от овцы пастыру належ-ноє» починається так само із посвяти Марії, а також віршів на герб митрополита В. Ясинського. І якщо у першій збірці автор порівнював зірки, що на тому зображені, місяць і стрілу із виглядом годинника, то у другій проводиться паралель із «млєчной дорогой», що у небі. Вдаючись до пояснення причин, що спонукали його до написання віршів, автор наголошує, що вони створені на зразок іноземних, але у «славу Божу», на той час серед творів «Малої Росії», за словами Ве-личковського, таких віршів не було. Автор нарікає, що написання їх надзвичайно складне і потребує багато часу.

Серед віршів представлені так зване «ехо», в яких останні два склади є ніби луною, відголоском, тобто дублюються, і є водночас відповіддю на поставлене питання:

* Что плачеш, Адаме: земного ли края?
* Рая.

Чимала частина збірки відведена різним «Ракам» – «літеральному», «словному», «прекословному», у них відповідно рядки, слова можуть читатися в обох напрямках і виражають при цьому той самий або протилежний зміст. Анна во дар бо имя ми обрадованна. «Єдиногласний» і «єдинопадежний» вірші написані так, що в одному вірші наявні лише однакові голосні або усі слова стоять в одному відмінку:

* Слово полотоносно
* Многоплотоносно
* У «азбучному» кожне слово починається з наступної літери алфавіту:
* Аз Благ Всіх Глубина…

Виражаючи основні ідеї, утверджуючи заповіді, оповідаючи біблійні історії (усі вони так чи інакше пов’язані із образом Діви Маріі), автор подає теоретичне визначення кожної з «поетицьких штучок» і показує їх практично і при цьому виявляє варте наслідування майстерне володіння мовними засобами, майстерне поєднання образності, змісту і форми.





Схожі твори: