Головна Головна -> Твори -> Фома Гордєєв: своєрідність життєвого шляху

Фома Гордєєв: своєрідність життєвого шляху



Один із самих прекрасних і живих образів, створених М. Горьким, – Фома Гордєєв. Але його важко зрозуміти, якщо не розглянути оточення, у якому він перебував. У повісті створена ціла галерея образів «хазяїв життя», купців. От Анатолій Савович Щурів, великий торговець лісом, один з представників купецького миру, про якого Маякін говорить: «Хитрий старий чорт… Преподобна лисиця… зведе очі в небеса, а лапу тобі за пазуху запустить так гаманець-то і витягнеться… Остерігайся!..». Але і сам Яків Маякін у хитрості нікому не поступиться.

Це свого роду ідеолог купецтва, «мозкова людина», як називали його купці. Він навчає хрещеника Фому своєї «філософії»: «Купець у державі – перша сила, тому що з ним – мільйони!». Тому, говорить він, дворяни і чиновники повинні посторонитися і дати купцям простір для застосування своїх сил і вкладення капіталів. Анатолій Щурів – представник старого, дикого, патріархального купецтва. Він проти нововведень, проти машин, що полегшують життя, проти волі. «Від волі людина гине!» – злобливо пророкує він. Яків Маякін теж представник старого купецтва, але він вміє пристосовуватися до будь-яких умов. Його син Тарас і зять Африкан Смолін продовжують справу батьків, додавши її європейський лиск, діючи більш обачливо. Вони рвуться до влади і прагнуть перетворити промисловість на європейський манер. Але вже в старшому поколінні, серед тих, хто засновував стан, були люди, які внутрішньо протестували проти порядків цього світу, хоча і не могли противитися економічним відносинам, що складалися. Такий Гнат Гордєєв – обдарована і розумна людина з народу, жадібний до життя, «охоплений неприборканою пристрастю до роботи».

Він тепер багатій – власник трьох пароплавів і десятка барж. «Життя його не текло рівно, по прямому руслу, як у інших людей, йому подібних, а раз у раз, бунтівно скипаючи, кидалося геть із колії, у сторони від наживи, головної мети існування». Його син Фома не може йти по шляху накопичення і корисливості, інстинктивно тягнеться до краси, не хоче і не вміє фальшивити. Світ власницьких відносин для нього «в’язниця»:

* «…Задушливо мені… Адже хіба це життя? Хіба так живуть? Душа у мене болить! І тому болить, що – не мириться!». «Не життя ви зробили – в’язницю… Не порядок ви влаштували – ланцюги на людину викували… – говорить Фома купцям. – Задушливо, тісно, повернутися ніде живій душі… Гине людина!.. Ви не життя будуєте – ви помийну яму зробили! Грязюку і духоту розвели ви справами своїми… Ви зіпсували життя! Ви всі стисли… від вас ядуха… від вас!». Фома – «здорова людина, що хоче волі життя, якому тісно в рамках купецтва».

Він завзято «виламується» зі світу хазяїв, і в цьому Горький бачить показник нестійкості сучасного життя, показник того, що настане час його рішуче змінити. Фома не розуміє до кінця устрою життя, не знає шляхів і методів його зміни, далекий від передової інтелігенції і народу, не знаходить із ними загальної мови, хоча у душі тягнеться до них. Він багато думає над життям, але у нього немає тяги до знань і книги («…нехай голодні вчаться, мені не треба…»). Суспільство розумних і утворених людей пугає Фому. Прагнення мати друзів, однодумців він не відчуває. Світ власності, що Фома відкидає, купецький уклад життя наклали на нього свою печатку. Він рано пізнав «поблажливу жалість ситого до голодного». Наприкінці повісті Фома повалений і принижений; маякінській світ тріумфує перемогу над бунтарем, перемогу над слабким і людиною, що заплуталася, але не над читачем, перед яким Максим Горький розкрив всю непривабливість царства щурових і маякіних. «Фома Гордєєв» – це повість про міцніючу буржуазію і про те, як вона набирала сили. Недарма її ідеолог Маякін вважає, що стає цікавіше жити. Повість Горького, однак, не тільки показує ріст російської буржуазії. Основний задум повісті – як у цій дійсності «повинна битися енергійна, здорова людина, що шукає справу під силу, що шукає простору своїй енергії ».


Загрузка...



Схожі твори: