Головна Головна -> Твори -> Три покоління Болконських у романі Л.М. Толстого «Війна і мир»

Три покоління Болконських у романі Л.М. Толстого «Війна і мир»



Тема батьків і дітей, тема зміни поколінь, є традиційною для російської літератури: І. С. Тургенєв – «Батьки і діти», А. П. Чехов – «Вишневий сад», М.Є. Салтиков-Щедрін – «Пани Головлеви», І. О. Гончаров – «Звичайна історія». Л. М. Толстой теж не є виключенням. У центрі роману три сім’ї: Курагіни, Ростови, Болконські. Сім’я Болконських описана Толстим з безсумнівною симпатією. У ній показані три покоління: старий князь Микола Андрійович, його діти Андрій і Мар’я, його онук Ніколенька. З покоління в покоління передаються в цій сім’ї кращі щиросердечні якості і риси характеру: патріотизм, близькість до народу, шляхетність душі. Болконські – люди надзвичайно діяльні. Кожний зі членів сім’ї постійно чимсь зайнятий, у них немає ні краплі лінощів і ледарства, настільки характерних для сімей вищого  світла.

Старий князь Болконський, що вважає, що на світі «є тільки дві чесноти – діяльність і розум», невтомно намагається додержуватися свого переконання. Сам він, чесна та освічена людина, хоче «розвити в дочці обидві чесноти», даючи їй уроки алгебри і геометрії й розподіляючи її час у безперервних заняттях. Він завжди діяв: то писав мемуари, то працював на верстаті або в саду, то займався з дочкою. У князя Андрія ми теж бачимо цю рису, що дісталася йому від батька: він – шукаюча і діяльна натура. Князь займається суспільною роботою зі Сперанським, полегшує побут селян у своєму маєтку і постійно шукає своє місце в житті. Активна діяльність цієї сім’ї завжди направлялася на користь людям. Болконські – щирі патріоти. У князя Андрія любов до батьківщини і власне життя злиті воєдино, він не розділяє ці два почуття і хоче зробити подвиг в ім’я Росії. Старий князь, довідавшись про похід Наполеона на Москву, прагне чим-небудь допомогти батьківщині. Він стає головнокомандуючим ополченням і віддається цьому всією душею. Думка про заступництво генерала Рамо приводила княжну Мар’ю в жах, змушуючи її здригнутися, викликало почуття злості й гордості. Вона повторювала собі: «Скоріше виїхати! Їхати скоріше!». Усіма вчинками Болконського керує почуття боргу, що у ньому дуже сильно.

Князь Микола Андрійович міг не приймати посаду головнокомандуючого, він був старий, але «не порахував себе вправі відмовитися в такий час», і ця діяльність, що знов йому відкрилась, збудила і зміцнила його. «Князь Андрій іде воювати, розуміючи, що він повинен бути там, де він потрібний батьківщині, тоді як міг залишитися при государі». Толстой постійно підкреслює близькість своїх улюблених героїв до народу. Є ця риса характеру і у членів сім’ї Болконських. Старий князь добре господарював і не пригноблював селян. Він ніколи не відмовив би «у нестатку мужикам». Княжна завжди готова допомогти селянам: так, їй дивно думати, що могли багаті не допомогти бідним. А князь Андрій на війні піклується про солдатів і офіцерів свого полку. Він був ласкавий з ними, у відповідь на це «у полку його називали наш князь, ним пишалися і його любили». Третє покоління Болконських – Ніколенька, син Андрія. Ми бачимо його маленьким хлопчиком в епілозі роману, але вже тоді він уважно слухає П’єра. В ньому є якась особлива, незалежна, складна і сильна робота почуття і думки. Він дуже любить батька і П’єра, і, переконавшись, що батько схвалив би революційні погляди П’єра, думає, що сам вступить на цей шлях. В образах членів сім’ї Болконських, особливо в образі князя Андрія, Толстой відобразив думки, шукання кращих людей того часу. Дворянство від опозиційних уряду поглядів, подібних до поглядів старого князя, переходить до більш прогресивного світогляду про перебудову суспільства, до якого прийшов князь Андрій.





Схожі твори: