Головна Головна -> Твори -> Героïзм народiв у Другiй свiтовiй вiйнi (за романом Олеся Гончара “Прапороносцi”)

Героïзм народiв у Другiй свiтовiй вiйнi (за романом Олеся Гончара “Прапороносцi”)



I. “Згустки фронтових вражень” О. Гончара. (Студбатiвцем розпочав вiйну Олесь
Гончар у надросянських боях, закiнчив мiнометником, звiльняючи Європу. Ця дорога
довжиною майже в чотири роки позначилися могилами його бойових побратимiв. “Якщо
лишуся живим, розповiм про вас…”,
Ї клявся молодий солдат Гончар перед свiтлою пам’яттю друзiв. I вiн вижив; вижив,
щоб написати правду про вiйну:
Я вiрю в пiсню, як молитву,
I смерть, здається, на вiйнi
Щадить мене в найтяжчих битвах
За… недоспiванi пiснi.)
II. Образи мужнiх смiливих пiхотинцiв.
1. Возвеличення рядового украïнця. (У “Прапороносцях” змальовано не просто
солдат, юних лейтенантiв чи замполiтiв, а нещодавнiх мирних людей. Автор показав
конкретну, реальну людину, розповiв правду про подвиг солдатiв-украïнцiв, про
ïхнiй внесок у перемогу над фашизмом. Олесь Гончар возвеличив образ рядового
украïнця не за якийсь героïчний подвиг, а за важку щоденну працю,
завдяки якiй наближалася перемога. У романi автор зображає нацiональний характер
солдата-украïнця
Ї скромного, працьовитого, чесного трудiвника вiйни, яким були Хома Хаєцький, юний
боєць Гай, Роман Блаженко.)
2. Високий гуманiзм i повага до iнших народiв. (“Ми поважаємо патрiотизм
всякоï нацiï. Бо ми самi патрiоти”,
Ї говорив Вася Багiров. Окропляючи своєю кров’ю Румунiю, Угорщину, Чехословаччину,
героï Олеся Гончара дiють як свiдомi борцi проти фашизму.)
3. Мужнiсть i смiливiсть героïв Олеся Гончара. (Шлях багатонацiональноï
армiï овiяний безсмертною славою. В iм’я перемоги не жалiють свого життя
солдати, жоден iз них не вiдступає перед труднощами, навiть перед смертю. “За
святе дiло й умерти легко”,
Ї каже Гай. I говорить вiн так тому, що всiм серцем зрозумiв, яку велику мiсiю
визволення людства вiн здiйснює.)
4. Вiрнiсть Вiтчизнi. (Боєць Гай заявляє, що Вiтчизняна вiйна
Ї це “святе дiло”, за яке й “умерти легко”. Донбасiвець Козаков виявляє в бою
чудеса хоробростi i вiдваги, йому також не страшно вмерти за святе дiло
визволення своєï Вiтчизни i народiв Європи. Але Козаков готується не
вмирати, а жити, щоб принести людям волю.)
III. “Солдати справедливоï армiï”. (Олесь Гончар показав у романi
героïзм, мужнiсть i непохитнiсть воïнiв. Вiйна убивала i калiчила,
руйнувала особисте щастя, сiм’ï, забирала рiдних i близьких. Але вона була
неспроможна зробити ïх рабами, знiвечитидуховно. Вiйна
Ї це випробування духовноï i громадянськоï зрiлостi, яке показало, що
нашi воïни смiливi i безстрашнi, вони не збiднiли духовно у жорстоких боях,
не зчерствiли серцем, а навпаки, змiцнiли i загартувалися.)


Загрузка...



Схожі твори: