Головна Головна -> Твори -> Без верби i калини нема Украïни (за твором М. Вороного “Євшан-зiлля”)

Без верби i калини нема Украïни (за твором М. Вороного “Євшан-зiлля”)



I. Микола Вороний
Ї творець поетичних шедеврiв. (М. Вороний
Ї неперевершений майстер слова, автор глибоко патрiотичних творiв. “Навiть за умов
тотальних царських заборон i переслiдувань украïнського слова,

Ї слушно зауважує Г. Вервес,
Ї Вороний створив… непересiчнi речi, якi й зараз можемо смiливо вiднести до
його кращих надбань”.)
II. Святi почуття людини, оспiванi у поемi “Євшан-зiлля”.
1. Наскрiзна iдея твору. (Через увесь твiр проходить iдея любовi до рiдного
народу, до своєï Батькiвщини, до мiсця, де ти пустив своє корiння. I горе
тiй людинi, яка вiдцуралася свого народу i, потрапивши у чужу землю, забула рiдне
слово, материнську пiсню, батькiвськi заповiти.)
2. Образ ханського сина. (Нi пiсня колискова, нi розповiдь про нещасного батька не
розбудили в хлопцевi мрiй про вiльне життя. I лише ароматне зiлля допомагає йому
згадати рiдний степ, милу сторону, своïх батькiв. Вiн нiби прокидається вiд
довгого сну, вiн розумiє:
Краще в рiднiм краï милiм
Полягти кiстьми, сконати,
Нiж в землi чужiй, ворожiй
В славi й шанi пробувати!)
III. Актуальнiсть поеми. (В образi ханського сина М. Вороний зобразив тих
украïнцiв, якi забули, “чиïх батькiв ми дiти”, тих, якi мовчать i не
мають сили вибороти крашу долю своïм нащадкам, тих, якi шанують чужi
звичаï i занедбали рiдний край. Закiнчуючи поему, М. Вороний ставить
риторичне питання:
Де ж того євшану взяти,
Того зiлля-привороту,
Що на певний шлях направить,
Ї
Шлях у край свiй повороту?!)


Загрузка...



Схожі твори: