Головна Головна -> Твори -> Витонченість психологічного аналізу в «Коханні Свана»

Витонченість психологічного аналізу в «Коханні Свана»



Шкільний твір  з роману «У пошуках втраченого часу» Марселя Пруста. Історія Свана займає у романі значиме місце. Сван – син дуже заможного біржового маклера. Однак він майже переміг у собі відверту буржуазність, і все завдяки близькрсті до вищих кіл, де його цінували за кмітливість, тактовність, вишуканість думок та манер. Велике значення мала схильність Свана до мистецтва та живопису, який він знав майже професійно. Він вважав, що мистецтво возвеличує людину над прозаїчністю буття. Кохання Свана до Одетти де Кресі, – вульгарної кокотки – було викликано схожістю Одетти з жіночими портретами роботи Вотічеллі. Образ, намальований митцем, здавався Свану ідеалом жіночої краси, і він накладав свої враження від мистецтва на живу людину, ідеалізуючи її та втрачаючи здатність зрозуміти її справжній характер. Уся історія кохання, ревнощів та шлюбу Свана з Одеттою будується на ідеї невловимості та неможливості осягнення таємничої суті людської натури. Для Свана його коханка, а з часом і дружина, Одетта де Кресі до кінця залишається загадкою, незважаючи на примітивність її натури. Він не може проникнути у глибини її душі, дізнатися про її справжнє життя – ні про те, яке вона вела до знайомства з ним, ні про те, яке веде вже його дружиною. Невірність Одетти – явище аморальне, але передбачене. Кокотка, яка відвідує будинки побачень, дружина багатого буржуа, другорядна гостя у салоні пані Вердюрен, потім господарка фешенебельного салону, вона зберігає невловимість свого обличчя не тільки для Свана, але й для оповідача Марселя. Жінка низького походження по смерті Свана стає графинею Форшвілль та ріднею герцогів Германтських завдяки шлюбу Робера де Сен-Лу з її дочкою Жильбертою.

 

Образ Свана теж неоднозначний. Для батьків Марселя він – добрий знайомий, людина їхнього кола, син шанованої буржуазної родини. Одночасно Сван – один із наиблискучіших денді, постійний відвідувач світських салонів, член Джокей-клубу, товариш принців та не дуже бажаний гість у домі пані Вердюрен. Одетті він здається трохи нудним, наприкінці життя вона зізнається Марселю, що ніколи не кохала Свана. Проте, у Свана багате духовне життя: він знавець живопису, автор роботи про старих митців. Сван перед Марселем також не розкривається повністю. Марсель починає здогадуватися, що прив’язаність Свана до Одетти, якій він прощав усе, заснована не тільки на почутті ідеалізуючого кохання, але й на несвідомому бажанні подолати самотність, яка з роками ставала для Свана нестерпною.

 

Марсель Пруст гарно розумів загальні причини людської замкненості. Почуття самотності змушує людей відкривати салони, створювати групи, бо навіть зверхні взаємовідносини, що встановлюються в цих групах, компенсують людям відчуття власної ізольованості, самотності в юрбі собі подібних.

 

Як майстер психологічного аналізу Пруст вдало розкриває суть людської натури Та людських стосунків. Кохання Свана до Одетти є найкращим доказом цьому. Потяг до прекрасного тяжіє над Сваном, коли він закохується в Одетту. Несумісність мистецтва та реалій життя розвінчують його ілюзії. Зосередившись на зображенні психології приватного життя, Пруст багато чого не бачив у живій історії. Проте, його роман про людину, і саме цим він залишається цікавим і зараз.

 

 


Загрузка...



Схожі твори: