Головна Головна -> Твори -> ВiнграноВський Микола (1936-2004) БІОГРАФІЯ

ВiнграноВський Микола (1936-2004) БІОГРАФІЯ



Народився в м. Первомайську на Миколаïвщинi в селянськiй родинi. Навчався в
Киïвському iнститутi театрального мистецтва iменi I. Карпенка-Карого, у
Всесоюзному державному iнститутi кiнематографiï в Москвi. Працював на
Киïвськiй кiностудiï iменi О. Довженка актором, режисером, сценаристом.

Поет, прозаïк. Автор поетичних збiрок “Атомнi прелюдiï”, “Сто поезiй”,
“На срiбнiм березi”, “Киïв”, “Поезiï”, “Цю жiнку я люблю” та iнших,
роману “Наливайко”, творiв для дiтей. Лауреат Мiжнародноï премiï
фундацiï Антоновичiв, Державноï премiï iменi Т. Г. Шевченка.

Природа i людина у творах
(за поезiєю “Грiм” та оповiданням “Первiнка”)
Багато письменникiв оспiвують свiй рiдний край, виражають свою любов до нього,
захоплюються його красою. Одним з таких письменникiв є Микола Вiнграновський. У
поезiï “Грiм” яскраво вiдтворена картина лiтноï грози. Зазвичай грiм
лякає людей, але у цьому вiршi грiм показаний добрим дiдусем, що допомагає дiтям
зiбрати врожай обтрусити гiлки слив, груш:
I натрусив зi сливи слив,
Щоб легше було сливi.
Навiть буркотiння грому, яке поет передає словами зi звуком “р”, с буркотiнням
дiдуся, що хоче здаватися суворим, але насправдi добрий.
Людина
Ї така ж часточка природи, як рослини i тварини. Коли людина розумiє це i
пiклується про природу, то природа неодмiнно вiддячить ïй. У оповiданнi
“Первiнка” ми бачимо, що люди i тварини потрiбнi однi одним, щоб вижити в тяжких
умовах.
Велика Вiтчизняна вiйна наближалася до завершення, i в зруйнованому, голодному
селi жiнки та дiти з нетерпiнням очiкували на повернення чоловiкiв-трудiвникiв, що
допоможуть вiдродити добробут на селi.
У цей час дiти дорослiшали ранiше: “Миколка мав усього рокiв дванадцять. Мати…
купити корову мусила доручити Миколцi”.
Головний герой оповiдання
Ї Миколка
Ї справжнiй голова сiм’ï, що вiдчуває вiдповiдальнiсть та дбає про молодших
братика i сестричку, про хвору матiр.
Особливо торкається душi читача епiзод купiвлi корови Миколкою та ïхня
мандрiвка додому: “Тепер вона була його, ïхня, домашня, i з цiєï хвилини
корiвка сподобалася йому на все життя”.
Хлопець, а за ним i автор, називає майбутню годувальницю родини “корiвкою”:

“Миколка глянув у темно-голубi корiвчинi очi i спитав:
Ї А як тебе звати? – Корiвка клiпнула, i в ïï очах на мить промайнуло
щось…”
Ще один повноправний герой оповiдання
Ї пес на iм’я Собака. Безпритульна тварина, прибилася до людей i знайшла в них не
лише нових господарiв, а й друзiв.
Закiнчується оповiдання символiчною картиною весняноï сiвби, в якiй разом
спiвпрацюють люди i тварини. Спiльна праця стає спiльною радiстю i принесе
довгоочiкуваний добробут.


Загрузка...



Схожі твори: