Головна Головна -> Твори -> Трагедiя сiм’ï Катранникiв (за романом В. Барки “Жовтий князь”)

Трагедiя сiм’ï Катранникiв (за романом В. Барки “Жовтий князь”)



Голодомор 1932-1933 рокiв…
Це страшнi роки в iсторiï Украïнi. Ми знаємо про це з розповiдей наших
бабусь, з вивчення iсторiï. Але повнiстю усвiдомити жах тих часiв менi
допомiг роман В. Барки “Жовтий князь”. Менi дiйсно було страшно i боляче читати
цей роман.
Трагедiя сiм’ï Катранникiв у тому, що вони жили за часiв сталiнськоï
тоталiтарноï системи, яка намагалась за будь-яку цiну вселити страх перед
владою в душах селян, змiнити в ïхньому життi все на iнший, гiрший, лад.
Ходили селяни щонедiлi до церкви – а за новоï влади – на лекцiï
та агiтзбори. Знищили церкви
– побудували сiльради, вигадали плани хлiбозаготiвель, щоб залишити селянськi
сiм’ï без хлiба, аби селяни йшли на поклони i просили у влади.

В. Барка, характеризуючи радянську владу тих часiв та тих, хто ïï
представляє, порiвнює розпорядникiв-комунiстiв зi злодiями, бо “злодiï
тiльки краще вiзьмуть, а розпорядники – все”.
Родина Мирона Катранника уособлює всiх, хто пережив страшнi роки голодомору i нi
за яких умов не втратив людяностi, хто зберiг моральнi принципи. Народ розумiє, що
в Украïнi панує зло, але нiчого зробити не може. Лиш пошепки можна
поговорити, та й то не з усiма. Бо прийде влада, забере останнє i оголосить тебе
ворогом народу.
Члени родини Катранникiв не можуть дивитися на голодних, безсилих людей i чим
можуть дiляться з ними. Горе не обминуло i ïх: смерть матерi, Мирона,
старшого сина, Оленки
– болем лягла на серце Дар’ï Олександрiвни. Вона прагне врятувати хоча б
Андрiйка, але помирає вiд голоду i розпачу. Iз усiєï родини, колись
великоï i працьовитоï, живим залишився лише Андрiйко.
Я думаю, що В. Барка залишив малого Андрiйка живим, щоб ще раз переконати читача:
добро не можна знищити. Все те хороше i добре, чого вчили Андрiйка батьки, житиме
разом iз ним, а вiн збереже на все життя пам’ять про своïх рiдних, якi
загинули в тi страшнi роки, i передасть цю пам’ять своïм дiтям. Щоб нiхто
нiколи не забував справжньоï iсторiï свого народу…





Схожі твори: