Головна Головна -> Твори -> Доля Украïни та украïнцiв за романом I. Багряного “Тигролови

Доля Украïни та украïнцiв за романом I. Багряного “Тигролови



Iсторична тема в нашiй лiтературi
Ї це незабутнi сторiнки украïнськоï iсторiï. Письменники
Украïни у рiзнi часи i епохи оспiвували iсторичнi подiï, ïх
героïв
Ї мужнiх украïнських ватажкiв.
У романi I. Багряного “Тигролови” реалiстично описано подiï часiв сталiнщини,
бо самому письменниковi довелося пережити i насильницьку колективiзацiю, i
голодомор, i репресiï. Письменниковi поталанило
Ї вiн вирвався iз сталiнського пекла, опинився в емiграцiï. I. Багряний
вважав своïм обов’язком розповiсти всьому свiтовi правду про цей час.

Роман багато в чому є автобiографiчним. У ньому розповiдається про долю лiричного
героя, який перемагає сталiнську систему. Пригоди головного героя Григорiя
Многогрiшного
Ї вiд втечi з “ешелону смертi”, що мчав до ГУЛАГу, до життя в украïнськiй
родинi Сiркiв
Ї це правдиве зображення жахливих буднiв ув’язнених у сталiнських концтаборах, на
засланнi, тяжкого життя украïнцiв на Далекому Сходi.
Письменник показує, як “енкаведисти” знущалися з патрiотiв, якi любили свiй край,
свiй народ, його волелюбний дух, якi самi були людьми мужнiми i волелюбними.
Особливо вражає своєю злою силою майор НКВС Медвин
Ї берiïвський кат, який не одному украïнському патрiотовi “вправляв
мозки”. Цей майор-садист виламував ребра, вивертав суглоби, морив голодом, аби
лише назвали його “справжнiм чекiстом”.
Але там, у тайзi, Григорiй зустрiв також щирих i мужнiх своïх
землякiв-украïнцiв
Ї родину тигроловiв Сiркiв. Колись ця родина втекла вiд злиднiв i збудувала собi в
тайзi нову, славну i вiльну Украïну. У суворому далекосхiдному краю
украïнцi давали своïм поселенням назви тих мiст або сiл, звiдки самi
були родом. Вони зберiгали усi звичаï, традицiï, побут. I Григорiй
вiдчув себе в цiй родинi, нiби в рiдному краєвi.
Але руки Медвина i тут дiстають Григорiя, аж доки вiн не вбив його та змушений
був тiкати в Маньчжурiю, щоб не катували ще i Сiркову родину, яку вiн любив i
поважав.
I Сiрки, i Григорiй Многогрiшний
Ї це нащадки славних украïнських гетьманiв, якi були мужнiми i сильними, якi
щиро любили i захищали свою батькiвщину i нищили ворогiв. Мабуть, I. Багряний у
такий спосiб хотiв нам сказати, що нащадки цих родiв обов’язково здолають владу
тоталiтарно-командноï системи. Письменник твердо в це вiрив, i, як показав
час, вiн не помилився.Iсторична тема в нашiй лiтературi
Ї це незабутнi сторiнки украïнськоï iсторiï. Письменники
Украïни у рiзнi часи i епохи оспiвували iсторичнi подiï, ïх
героïв
Ї мужнiх украïнських ватажкiв.
У романi I. Багряного “Тигролови” реалiстично описано подiï часiв сталiнщини,
бо самому письменниковi довелося пережити i насильницьку колективiзацiю, i
голодомор, i репресiï. Письменниковi поталанило
Ї вiн вирвався iз сталiнського пекла, опинився в емiграцiï. I. Багряний
вважав своïм обов’язком розповiсти всьому свiтовi правду про цей час.

Роман багато в чому є автобiографiчним. У ньому розповiдається про долю лiричного
героя, який перемагає сталiнську систему. Пригоди головного героя Григорiя
Многогрiшного
Ї вiд втечi з “ешелону смертi”, що мчав до ГУЛАГу, до життя в украïнськiй
родинi Сiркiв
Ї це правдиве зображення жахливих буднiв ув’язнених у сталiнських концтаборах, на
засланнi, тяжкого життя украïнцiв на Далекому Сходi.
Письменник показує, як “енкаведисти” знущалися з патрiотiв, якi любили свiй край,
свiй народ, його волелюбний дух, якi самi були людьми мужнiми i волелюбними.
Особливо вражає своєю злою силою майор НКВС Медвин
Ї берiïвський кат, який не одному украïнському патрiотовi “вправляв
мозки”. Цей майор-садист виламував ребра, вивертав суглоби, морив голодом, аби
лише назвали його “справжнiм чекiстом”.
Але там, у тайзi, Григорiй зустрiв також щирих i мужнiх своïх
землякiв-украïнцiв
Ї родину тигроловiв Сiркiв. Колись ця родина втекла вiд злиднiв i збудувала собi в
тайзi нову, славну i вiльну Украïну. У суворому далекосхiдному краю
украïнцi давали своïм поселенням назви тих мiст або сiл, звiдки самi
були родом. Вони зберiгали усi звичаï, традицiï, побут. I Григорiй
вiдчув себе в цiй родинi, нiби в рiдному краєвi.
Але руки Медвина i тут дiстають Григорiя, аж доки вiн не вбив його та змушений
був тiкати в Маньчжурiю, щоб не катували ще i Сiркову родину, яку вiн любив i
поважав.
I Сiрки, i Григорiй Многогрiшний
Ї це нащадки славних украïнських гетьманiв, якi були мужнiми i сильними, якi
щиро любили i захищали свою батькiвщину i нищили ворогiв. Мабуть, I. Багряний у
такий спосiб хотiв нам сказати, що нащадки цих родiв обов’язково здолають владу
тоталiтарно-командноï системи. Письменник твердо в це вiрив, i, як показав
час, вiн не помилився.


Загрузка...



Схожі твори: