Головна Головна -> Твори -> “Тигролови” Iвана Багряного як украïнський бестселер

“Тигролови” Iвана Багряного як украïнський бестселер



Поневажуваний, а то й одверто переслiдуваний характер украïнськоï
культури, обтяжений iснуванням мовного бар’єру принаймнi на схiдноукраïнських
землях, спричинився до дефiциту творiв, якi б викликали жваву реакцiю не тiльки в
колi лiтераторiв, стали модними в буквальному значеннi цього слова.

Одним iз виняткiв iз цього правила є “Тигролови” Iвана Багряного. Роман написаний
у Львовi 1943 р., коли мiсто було островом украïнськоï культури, який не
знав утискiв фашистського або комунiстичного режиму. Висунутий на участь у
лiтературному конкурсi, посiв перше мiсце разом iз романом Тодося Осьмачки
“Старший боярин” i одразу ж отримав широку популярнiсть. Багряний робив усе, щоб
його роман з’явився в перекладах: англiйською, голландською, нiмецькою. Загальний
наклад “Тигроловiв” iноземними мовами перевищив мiльйон примiрникiв, що дало змогу
американським критикам зарахувати цей роман до категорiï бестселерiв. Нашим
завданням буде проаналiзувати даний текст i виокремити його чiльнi риси, якi б
дозволили виробити “матрицю” украïнського бестселеру.
Переживши юнацьку вiру в нацiональну революцiю й чорне розчарування вiд грубого
потоптання ïï iдеалiв у тридцятих роках, Багряний шукав докази
невмирущостi свого народу, Aрунту для подальших надiй на його свiтле майбутнє
(повiсть-бо створювалася в перiод пожвавлення украïнськоï культури пiд
час фашистського правлiння, коли ще були живi надiï на створення “новоï
Украïни” в “новiй Європi”). “Моделлю”, “лабораторiєю” такого Aрунту були
далекосхiднi украïнцi
Ї люди, якi зберегли нацiональну гiднiсть, традицiï й загартувалися в
двобоï з природою, випаливши “пережитки цивiлiзацiï”: манiрнiсть,
розбещенiсть, лицемiрство.
Задля того, щоби створити “нову Украïну”, слiд створити “нового
украïнця”
Ї представника украïнськоï елiти. Текст роману
Ї це хронiка народження героя. Символiку й ритуали цього народження Багряний
черпає з iсторiï староï украïнськоï елiти
Ї козацтва. Напруженням останнiх сил нащадок козацькоï шляхти Григорiй
Многогрiшний тiкає зi свiту цивiлiзацiï (втеча з арештантського потяга),
долає свiт природи i, з ризиком для життя врятувавши дочку патрiарха козацького
роду Сiркiв, опиняється в ïхньому середовищi. Його зустрiчають, як прибульця
на Сiч: дають притулок, нагляд, захист, аж до гвинтiвки з конем
Ї вiн стає повноправним членом братства.
Далi йде ряд випробувань, коли новак має довести, що вiн є людиною вищого Aатунку:
1) стрiльба, 2) орiєнтацiя на мiсцевостi, 3) нiчний пошук води. Пiсля успiшного
складання “вступних iспитiв” новаковi на загальних сходинах дають нове iм’я
(“iнженер”) i вiдбувається святковий бенкет (вечеря). Осягаючи козацькi таємницi,
майбутнiй герой проявляє надприроднi здiбностi й умiння: отримує прихильнiсть
фортуни, перемагає змiïну отруту, переживає внутрiшнє очищення (лазня), бере
участь у мiстичних ритуалах (Рiздво). Останнiй етап
Ї це таємна розвiдка (рейд на Хабаровськ), де на користь його обраностi свiдчать:
одяг, загальна увага, зокрема й жiнок, фiзична й психологiчна вищiсть та вершинне
випробування (полювання на тигра).
Так автор вiдповiдає на питання, яке прозвучало на початку роману: який Кирило
Кожум’яка чи Юрiй Переможець (тобто мiфiчний герой) зможе здолати дракона

Ї вибороти право свого народу на майбутнє? Новонароджений герой готовий до бою з
драконом i отримує перемогу, вбиваючи уособлення цiєï iмперськоï системи

Ї iнквiзитора НКВС, майора Медвина.
Григорiй Многогрiшний є абсолютним центром оповiдi. Основними персонажi стають
тiльки з огляду на безпосереднi взаємини з ним: Сiрки, тигр, Медвин. На рiвнi
образiв головний конфлiкт твору проявляється в намаганнi цивiлiзацiï
пiдкорити первiсну природу i знищити ïï дiйсних мешканцiв (тубiльцiв та
украïнцiв). Новонароджений герой Многогрiшний перемагає Медвина, а,
одружившись iз дочкою “короля нетрiв”, стає повноправним хазяïном тайги, й
вiдтепер його втеча до Маньчжурiï
Ї не вiдступ, а початок визвольноï боротьби за свою землю i народ.

Таким чином, чiльнi особливостi цього тексту збiгаються з особливостями останнiх
текстiв
Ї “кандидатiв у бестселери”, особливо “Елементалу” Василя Шкляра: iдеалiзований
образ сильноï особистостi, бiйки й стрiлянина, екзотизми, оптимiстична й
прозора iдеологiя (обов’язковий хепi-енд), швидке розгортання сюжету, карколомна
дiя, кiносценарна структура, сумiш соцiальних, полiтичних i фiлософських
елементiв. Однак, на мою думку, саме звертання Багряного до глибинних прошаркiв
украïнського менталiтету є однiєю з основних особливостей впливу його текстiв
на читача.


Загрузка...



Схожі твори: