Головна Головна -> Твори -> Змалювання типових рис украïнського нацiонального характеру в романi I. Багряного “Тигролови” (за уривком “Пострiли в тайзi”)

Змалювання типових рис украïнського нацiонального характеру в романi I. Багряного “Тигролови” (за уривком “Пострiли в тайзi”)



(за уривком "Пострiли в тайзi")
Iван Багряний, письменник-емiгрант, у романi "Тигролови" показав Європi образ
украïнця, представника зневаженоï нацiï, яку розтинали жахливими
голодоморами, драконiвськими репресiями, але вбити не змогли.
Роман не автобiографiчний. Але негаразди i страждання самотньоï людини в
непрохiднiй тайзi не вигаданi Iваном Багряним, а ним пережитi. При змалюваннi
життя украïнцiв у Сибiру письменник використав власнi враження вiд вiдвiдин
Зеленого Клину. Тут живуть украïнцi, колишнi втiкачi й вигнанцi, якi були
колись розкуркуленi радянською владою. У Зеленому Клину вони створили свiй
украïнський свiт, наповнений чистотою i гармонiєю. "I назви нашi люди
подавали тут своï, сумуючи iнодi за рiдним краєм...",
Ї розповiдала Катерина Сiрко. Ця родина зберегла православну вiру i рiдну мову.
Сiрки жили, дотримуючись народних звичаïв i традицiй. I самi вони мужнi,
гордi, упевненi, волелюбнi. Велике враження справила на Григорiя i зустрiч з
iншими виходцями з Украïни
Ї сiм'єю Морозiв: "Всiм такi, лише одним не такi
Ї поглядом, життєвим тембром, iншою якiстю".
Дотримується народноï моралi й Григорiй Многогрiшний. Навiть маючи дозвiл
Наталки узяти коня, вiн не робить цього i бере лише харчi, сiрники i жменю
набоïв. Суто украïнська вдячнiсть за гостиннiсть i доброту примушує його
повернутися до Сiркiв, щоб належно подякувати i розпрощатися. Як бачимо,
звичаï, традицiï, заснованi насамперед на ментальностi
украïнського народу; який вiдзначається доброзичливiстю, совiснiстю,
гостиннiстю, показанi не даниною вiками усталеному, а дiйовою, спонукальною силою.

Роман "Тигролови" має проекцiю не тiльки на сучасне авторовi, а й на минуле та на
майбутнє. Образи украïнцiв
Ї представникiв колись славних козацьких родiв Многогрiшних, Сiркiв, Морозiв

Ї не просто типовi, вони
Ї яскраве пiдтвердження, що генеалогiчне дерево не втратило сили через столiття,
що в жилах нових поколiнь тече така ж гаряча, непокiрна козацька
кров.





Схожі твори: