Головна Головна -> Твори -> АНДРУХОВИЧ ЮРIЙ БІОГРАФІЯ

АНДРУХОВИЧ ЮРIЙ БІОГРАФІЯ



(народився 1960 року)
Народився ум. Станiславi (нинi Iвано-Франкiвськ). Закiнчив редакторське вiддiлення
Украïнського полiграфiчного iнституту у Львовi (1982), Вищi лiтературнi курси
при Лiтературному iнститутi в Москвi (1991), аспiрантуру iнституту лiтератури НАН
Украïни.
Працював газетярем, деякий час очолював вiддiл поезiï iвано-франкiвського
часопису “Перевал” (1991 – 1995). Був спiвредактором часопису “Четвер” (1991 –
1996). Мешкає у Iвано-Франкiвську.
Поет, прозаïк, есеïст. У 1985 р. разом iз О. Iрванцем та В. Небораком
заснував лiтературне угруповання “Бурлеск Балаган  Буфонада” (Бу-Ба-Бу),
Автор поетичних збiрок “Небо i площi” (1985),
“Серед-мiста” (1989), “Екзотичнi птахи i рослини” (1991), прозових творiв:
“Злiва, де серце” (цикл оповiдань, 1989), романiв “Рекреацiï” (1992),
“Московiада” (1993), “Перверзiя” (1996), численних публiкацiй в перiодичних та
антологiчних виданнях.
Визначальний напрям творчостi Андруховича
постмодернiзм, для якого характерне руйнування iлюзiй, еклектика (змiшування
свiтоглядних iдей, поглядiв, стилiв), потяг до архаïки, колективного
пiдсвiдомого, iгровий стиль, iнтертекстуальнiсть тощо.
Юрiй Андрухович як класик “актуальноï” украïнськоï лiтератури

У сучаснiй украïнськiй постмодернiй лiтературi можна назвати кiлькох авторiв,
що не тiльки пишуть для “втаємничених”, але й здобули прихильнiсть значноï
читацькоï аудиторiï як в Украïнi, так i за ïï межами. У
цьому ряду буде й iм’я Юрiя Андруховича, вiдомого поета, прозаïка,
есеïста, без перебiльшення сучасного класика. Вiн розпочав свою дiяльнiсть у
складi поетичного гуртка “Бу-ба-бу”, назва якого розшифровується як абревiацiя
слiв “бурлеск”, “балаган” i “буфонада”. У 1985 роцi побачила свiт поетична збiрка
Юрiя Андруховича “Небо i площi”, а в 1989
Ї “Середмiстя”. Наступна збiрка поезiй виходить у 1990 роцi пiд назвою “Екзотичнi
птахи i рослини”. Почавши як поет, Юрiй Андрухович згодом звернувся до такого
епiчного жанру, як роман. Вiн автор своєрiдноï трилогiï:
“Рекреацiï” (1992), “Московiада” (1993), “Перверзiя” (1996). Крiм
оригiнального авторського погляду на свiт i людей, ïх об’єднує коло пiднятих
проблем i спiльнi героï.
Творчiсть Юрiя Андруховича
Ї найяскравiший прояв постмодернiзму в украïнськiй лiтературi. Як i захiднi
письменники-постмодернiсти, у своïх романах вiн широко використовує
iнтертекстуальнiсть, так званий “текст у текстi”. Автор “прочитує” традицiйнi
образи та сюжети, твори попередникiв, своєрiдно переосмислюючи ïх. Героï
його романiв живуть у свiтi, просякнутому культурними реалiями. Так, персонажi
“Рекреацiй” порiвнюються з письменниками “розстрiляного вiдродження”, а сюжет
роману “Перверзiя” з постiйними блуканнями головного героя навiяно епiчними
творами, в основi яких лежить мотив подорожi,
Ї “Iлiадою” Гомера та “Енеïдою” Вергiлiя. Характерне також i часте вживання
бiблiйних мотивiв та образiв, якi поєднуються з античними. Наприклад, героï
“Перверзiï” спiввiдносяться або з мiфологiчними (Ада – нiмфа, дрiада, Янус
Марiя Рiзенбокк – дволикий Янус, сатир), або з бiблiйними особами (Ада – Саломея,
Стах через образ риби асоцiюється з Iсусом Христом). Вiдбувається характерне для
постмодернiзму змiшування дiйсностi та фантастики, простiр мiфологiзується, що
пiдтверджує i наявна в “Перверзiï” фiнальна сцена перетворення героïв на
казкових iстот. Зривання масок, що приховували справжню суть персонажiв, нагадує
подiбний мотив у романi “Майстер i Маргарита” М. Булгакова.
Завдяки символiзацiï тексту, використанню .численних алюзiй, ремiнiсценцiй та
iнколи навiть прямих цитат, якi є неодмiнною рисою постмодерного твору, автором
досягається символiчна багатозначнiсть тексту. Юрiй Андрухович намагається
позбутися будь-якоï єдино правильноï точки зору. Письменник
вiдмовляється вiд претензiï створити об’єктивну модель свiту, подаючи
натомiсть безлiч ïï версiй. Окремi частини (особливо це характерно для
“Перверзiï”) об’єднуються за принципом колажу, не створюючи структурноï
єдностi. Картина свiту розпадається на безлiч уламкiв. Митець передає характерне
для сучасного свiтогляду вiдчуття абсурдностi, нереальностi буття. Стираються
межi мiж реальнiстю та iлюзiєю. Твори Андруховича перебувають у рiчищi сучасних
фiлософських та естетичних пошукiв. Так, у “Рекреацiях” iронiчно обiгрується
актуальна зараз проблема духовного воскресiння нацiï, а в “Перверзiï”
осмислюється кризове становище усього сучасного свiту i можливi шляхи виходу iз
цього свiтоглядного кута. Характерною для усiх творiв письменника є проблема
пошуку людиною власноï самоiдентичностi, втраченоï в абсурдному свiтi.

Письменник першим в украïнськiй лiтературi дав взiрець популярноï зараз
карнавальноï прози, якiй притаманне жанрове та стильове багатоманiтнтя,
рiвноправнiсть “високого” та “низького” у творi. Андрухович iмiтує рiзнi
лiтературнi стилi: бароко, магiчний реалiзм, украïнський бурлеск i травестiю,
маньєризм тощо. Так, впливи бароко виявляються у прагненнi до карнавалiзацiï,
театралiзацiï дiйсностi, бурлескно-травестiйна поетика – у невiдповiдностi
мiж серйозним значенням викладених подiй та ïхнiм “низьким” оформленням, що
викликає комiчний ефект.
Iронiя стає провiдною рисою усiх творiв сучасного мистецтва. Юрiєм Андруховичем
iронiчно переосмислюються актуальнi проблеми сучасноï фiлософiï:
фемiнiзм, питання вiдносностi будь-яких абсолютiв, проблема переосмислення
усталених цiнностей, бачення свiту як тексту тощо. Прикладом такого пародiйного
вiдтворення є доповiдi учасникiв семiнару в романi “Перверзiя”.
Таким чином, прикметною рисою постмодерних творiв є вiдсутнiсть канонiв,
обмежень, яка (вiдсутнiсть) сама стає каноном i дозволяє передати множиннiсть
поглядiв на свiт i неможливiсть iснування будь-яких iмперативiв, а отже, вiдчуття
абсурдностi свiту та iрреальностi буття.


Загрузка...



Схожі твори: