Головна Головна -> Твори -> Багатогранна історичність роману М. Шолохова «Піднята цілина»

Багатогранна історичність роману М. Шолохова «Піднята цілина»



Одним із самих значних добутків М. Шолохова є роман «Піднята цілина». Перша книга роману вийшла у 1932 році, друга була закінчена наприкінці 1959 року. Майже 30 років розділяють їх, але обидві книги зв’язані єдністю концепції, єдністю характерів і доль, являють собою цільний художній твір. Шолохова тягне доля донського козацтва, особливі риси його духовного вигляду, його драматична доля. Письменник застає своїх героїв у момент крутого перелому, коли в їхні долі владно вторгаються нові початки, валяться колишні умови їхнього існування. Уже сама назва – «Піднята цілина» – говорить про зміни.

Ці зміни пов’язані з появою в козачому середовищі нових соціалістичних ідей. Що несуть вони в життя? – от проблема, що ставить Шолохов. Велике ідейне-естетичне навантаження несе в романі образ оповідача. Фігура оповідача – це самостійний і важливий елемент композиції. Оповідач виступає в ролі коментатора, то співчуваючого, те осудливого, те такого, що добродушно насміхається.

У романі Шолохов зіштовхує три історичні сили: комуністи, що несуть у село нові ідеї, їхні вороги – захисники старого правопорядку і саме козацтво. Ворогами в «Піднятій цілині» виступають представники різних соціальних слоїв. Серед них офіцер Половцев, нащадок старого дворянського прізвища Лят’євський, міцний хазяїн-кулак Островнов, бандит Тимофій Рваний і інші. Це люди, які прагнуть перешкодити змінам і повернути життя в колишнє русло. Партійний колектив – це співдружність людей, що прагнуть до перебудови світу. Свою уяву про зміст, мету і засоби перетворення життя М. Шолохов втілює, у першу чергу, в образі Давидова. Давидов – людина нова у козачому хуторі. Але він теж представник народу, хоча і іншої його грані – пролетарської. Заводська людина, робочий, посланий партією для колективізації села, виявляється поставленим у незвичайні, виняткові для нього умови селянського життя, у яких його характер піддається серйозним випробуванням. Гуманістичні задуми Давидова Шолохов перевіряє практикою, його відношенням до народу. Розвиток дії показує, що все своє життя він підкоряє інтересам колгоспу, інтересам людей, що довірилися йому. Образ Давидова втілює уяву Шолохова про найбільшу безкорисливість, самовідданість, діючий гуманізм комуністів.

В образі ж Нагульнова, вірного соратника і товариша Давидова, Шолохов виразив протиріччя між високою гуманістичною метою і неприборканим темпераментом, прямолінійністю, негнучкістю особистості, натхненої комуністичним ідеалом. Автор співчуває героєві, захоплюється його безкорисливістю, його самозреченням. Він навмисне укрупнює масштаби нагульновських задумів (мрії про світову революцію), щоб підкреслити властиві героєві нерозуміння реальних можливостей свого часу. Шолохов наполегливо зіставляє служіння Нагульнова справі колгоспного будівництва з його відношенням до потреб козаків, до сьогоднішнього стану їхніх розумів. Одночасно він любується людиною, що, забуваючи про себе в ім’я високих цілей, прагне прискорити плин життя.

Але письменник затверджує, що це прискорення повинне здійснювати відповідно до реального стану дійсності й в ім’я цієї дійсності. Шолохов співчуває жагучій вірі в комунізм і заперечує фанатичну одержимість, сліпоту, неуважність до конкретної особистості. Фігура Разметнова підкреслює цю думку. У його особистості автор виявляє природну чуйність, моральну глибину, здатність, незважаючи на суворі випробування, зберегти людяність. Особисті властивості Разметнова відтіняють гуманістичний зміст політики партії. Діяльність комуністів, як показує Шолохов, прискорює темп народного життя і звільняє його від спадщини минулого. Цих цілей їм доводиться домагатися, переборюючи опір ворогів, забобони мас, свої власні недоліки. Фінал роману трагедійний: гинуть Давидов і Нагульнов. Але сутичка з ворогами завершується перемогою комуністів.

Добре це або погано? М. Шолохов не задавався таким питанням, це ми зі своєї історичної висоти розуміємо, що відбувалося насправді. Але без такого письменника, як М. Шолохов, ми не прийшли б до повного розуміння тієї важкої для народу епохи. Шолохов залишив такі живі образи, які допомагають нам сприймати історію багатогранно. Роман «Піднята цілина» був і залишається класичним добутком радянської літератури.


Загрузка...



Схожі твори: