Головна Головна -> Твори -> Своєрідність героїв сільської прози Василя Шукшина

Своєрідність героїв сільської прози Василя Шукшина



Сільська проза займає одне із провідних місць у російській літературі. Основні теми, які зачіпаються в романах такого жанру, можна назвати вічними. Це питання моральності, любові до природи, доброго відношення до людей і інші проблеми, актуальні в будь-який час. Провідне місце серед письменників другої половини XX сторіччя займають Віктор Петрович Астаф’єв («Цар-риба», «Пастух і пастушка»), Валентин Григорович Распутін («Живи і пам’ятай», «Прощання із Запеклою»), Василь Макарович Шукшин («Сільські жителі», «Любавини», «Я прийшов дати вам волю») та інші.

Особливе місце в цьому ряді займає творчість майстра народного слова, щирого співака рідної землі Василя Шукшина. Письменник народився у 1929 році, у селі Зростки Алтайського краю. Завдяки своїй малій батьківщині, Шукшин навчився цінувати землю, працю людини на ній, навчився розуміти і почувати  сільське життя. Із  самого  початку творчого шляху Василь Шукшин знаходить нові шляхи в зображенні людини. Його герої незвичні і по своєму соціальному стану, і по життєвій зрілості, і по моральному досвіду. І як говорив сам Шукшин, його цікавила одна тема – доля російського селянства. Пам’ять, міркування про життя завжди приводили письменника в село, де він бачив «найгостріші конфлікти». «Сама потреба взятися за перо лежить, думаю, у душі розтривоженої. Важко знайти іншу таку спонукальну причину, що змусить людину, щось знаючу, поділитися своїм знанням з іншими людьми», – писав Шукшин.

Самобутність цього письменника пояснюється не тільки його талантом, але й тим, що він з любов’ю і повагою розповів, про своїх земляків просту правду. Напевно, тому герой Шукшина виявився не тільки незнайомим, а почасти і незрозумілим. Шукшин не видумував свого героя, він брав його з життя. Саме тому він безпосередній, часом непередбачений: то зненацька подвиг зробить, то раптом втече з табору за три місяці до закінчення строку. Сам Шукшин визнавався: «Мені цікавіше всього досліджувати характер людини-недогматика, людини, не посадженої на науку поведінки. Така людина імпульсивна, піддається поривам, а отже, украй природна. Але у неї завжди розумна душа». Герої письменника дійсно імпульсивні і природні. Вони гостро і часом непередбачене реагують на приниження людини людиною. Сергій Безмінов відрубав собі два пальці, коли довідався про зраду дружини («Безпалий»). Образив очкарика в магазині хам продавець, і він уперше в житті напився і попав у витверезник («А з ранку вони прокинулися…»). Герої Шукшина можуть навіть покінчити із собою («Дружина чоловіка в Париж проводжала»), тому що вони не витримують образ, принижень. Найчастіше вчинки героїв Шукшина визначають найсильніше прагнення на щастя, до твердження справедливості («Восени»).

”Василь Шукшин не ідеалізує своїх дивних, «із чудинкою» героїв. Але в кожному з них він знаходить те, що близько йому самому. Сільська проза Шукшина відрізняється глибоким дослідженням російського національного характеру, характеру хлібороба. Він показує, що головне в ньому – потяг до землі. Шукшин говорить, що земля для російської людини – це і джерело життя, і зв’язок поколінь, і рідний будинок, і рілля, і степ. Це та найменша батьківщина з її ріками, дорогами, нескінченним простором ріллі… Головним героєм, у якому втілився російський національний характер, став для Шукшина Степан Разін. Саме йому, його повстанню, присвячений роман Василя Шукшина «Я прийшов дати вам волю».

Письменник вважав, що Степан Разін чимсь близький сучасній російській людині, що його характер є втіленням національних особливостей нашого народу. І це важливе для себе відкриття Шукшин хотів донести до читача. Селянство здавна займало в Росії саму головну роль в історії. Не по силі влади, а за духом – селянство було рушійною силою російської історії. Саме з темних, неосвічених селян вийшли і Стенька Разін, і Омелян Пугачов, і Іван Болотников, саме через селян, точніше через кріпосне право, відбувалася та жорстока боротьба, жертвами якої стали і царі, і частина видатної російської інтелігенції XIX століття.

Завдяки цьому добутку, що висвітлюють дану тему, займають особливе місце в літературі. Василь Шукшин зумів створити у своїй прозі новий образ селянина. Це людина великої душі, вона незалежна і небагато чудакувата. Ці якості героїв Шукшина і підкуповують нас, коли ми читаємо його добутки. «Якщо ми чим-небудь сильні і по-справжньому розумні, так це в доброму вчинку», – говорив Василь Шукшин. Творчість самого письменника наочно доводить це.


Загрузка...



Схожі твори: