Головна Головна -> Твори -> Сенс назви твору Кнута Гамсуна «Пан»

Сенс назви твору Кнута Гамсуна «Пан»



XX століття позначилося інтересом до міфу як з боку письменників, так і і боку читачів. Міф завжди вважався глибинною основою людського та історико-культурного буття, а письменники XX століття прагнули по-новому показати давній міф, використати його символьну спрямованість, аби показати його ніші грані, що відкриваються у наш час. Одним з таких авторів був Кнут Гамсун автор роману «Пан». Чому ж так назвав свій твір письменник? Герой роману лейтенант Глан спершу й сам нагадує цю міфічну істоту. Адже Пан – це бог лісів, отар, пастухім, покровитель природи у давньогрецьких міфах. Він так любив землю, що заради неї покинув Олімп. Так само й Глан жив відлюдником у лісовій сторожці, де його єдиним товаришем був пес Езоп. Цей чоловік був щасливим серед природи, насолоджуючись кожною миттю життя серед пташиного співу у сонячний чи хмарний день. Здається, більш нічого людині й не треба, бо вона сама – джерело радості й смутку.

Глан настільки відчував природу, що розумів навіть сірий камінь, який, здавалося, впізнавав його. Той камінь був частиною дивовижної природи, які дарувала стільки радості. Коли ж з’являється інший Пан? Коли відбувається зустріч із Едвардою та її батьком. Відтоді Глана почала мучити самотність, так що він навіть клав до кишені два мідяки й дзвенів ними, щоб не було так самотньо. «Ночі не стало, сонце тільки пірнало у море і знов виходило на сніг, ще свіжіше й червоніше». І щоразу Глан, прислухаючись до нічного шепотіння, ніби відчував, як Пан сміється з нього. Доки тривають його заплутані стосунки з Едвардою та Євою, час від часу Глан ніби чує голос Пана, відчуває і їй собі його погляд. Душа його чує цей поклик. Про що каже бог лісів? Може, попереджає про те, що герой ніколи не зможе жити серед людей, серед їхніх пристрастей, бо й сам поринає у їх вир.

Тоді й охоплює його та сама паніка, що жене героя лісами у марному пошуку спокою. За міфом, такий страх – паніку – здатен був наганяти саме Пан. Увесь роман сповнений ілюзій з міфу про Пана. У самому творі багато аналогій з цим богом природи, який, за лсгендою, володів даром пророкувати. А за середніх віків Пана вже вважали злим духом. Усі ці риси втілено в характері головного героя роману, навіть ім’я якого співзвучне міфічному богу: Глан – Пан. Тому й називається твір сам» так – «Пан».


Загрузка...



Схожі твори: