Головна Головна -> Твори -> Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського

Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського



Перші збірки М. Рильського «На білих островах» (1910). «Під осінніми зорями» (1918) свідчили про те, що в нашу літературу прийшов поет талановитий, обдарований, спостережливий, закоханий у природу і життя. Основні теми цих перших збірок — природа, кохання, мистецтво.

У ранній поезії своєї творчості поет шукав свого позитивного героя. Ліричний герой його лірики — це молода людина, яка закохана у життя, яка любить, відчуває природу і є частинкою цього природного світу:
Читачу! Вглибися у те,
Чим я свою пісню зогрів,
І може, почуєш ти щось,
Що більше од згуків і слів.
І може, як птах в вишині,
Побачивши брата свого,
Затужить твій стомлений дух
І кине свій клич до мого!

Поет прагне, щоб його поетичне слово допомогло читачеві любити свою землю і свій народ, бо життя — це складний шлях кожного:
Шлях без краю лежить… а над шляхом імла,
Шлях, камінням укритий, тернистий,
І життя на той шлях вже мене посила.
Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий?

Тобто ліричний герой ранньої лірики поета — це образ людини не тільки закоханої і мрійної, але й людини мислячої, з ідеалами чесної людини. Ліричний герой М. Рильського — це талановита дитина, яка з дитинства закохана у природу, і прагне збагнути її таємниці:
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
Вона — не тільки тема вірша
Або картини,
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.

Герой М. Рильського любить і розуміє природу: в неї жива душа. І людина, на думку М. Рильського, повинна жити в гармонії з природою.

Разом з тим ліричний герой ранньої лірики — це людина зрілої мудрості, спокою, як у поезії «Яблука доспіли»:
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.

Ліричний герой не дорікає коханій за те, що минуло кохання у її душі, — він любить і бажає їй щастя:
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Рильський-поет теж у ранній ліриці шукає свої ідеали:
Поете! Будь собі суддею,
І в ночі тьми і самоти
Спинись над власною душею…
І скажеш їй: у світ широкий
Іди, не знаючи про спокій,
І, согрішивши, не гріши.
Життя — це багатогранність, а тому і ліричний герой поезій М. Рильського — багатогранна, цікава молода людина.





Схожі твори: