Головна Головна -> Твори -> Образ геніального композитора

Образ геніального композитора



Максим Рильський мав дар музиканта, добре грав на фортепіано. Ще в юності поет захопився театром і музикою, і це захоплення залишилося в нього на все життя. Під час навчання в гімназії Рильський деякий час жив на квартирі у М. Лисенка, де навчився розуміти музику, відчув на собі її могутню силу. В молоді роки поет захоплювався співом Миколи Микиші, слухав знаменитого кобзаря Михайла Кравченка, а пізніше всіляко підтримував народних співціїв-кобзарів Єгора Мовчана, Федора Куш-нерика, дбав про відродження кобзарства на Україні, про музичну освіту народу. Реальні події зображує Любов Забашта:

* Він вже старий і сивий, як Ветховен, Привіз в Романівну до школи піаніно, Він Глінку й Лисенка заграв і Гулака, І усміхнулись люди так гостинно, Коли по клавішах його легка рука, Як човничок, злітала і ниряла
* У звуки, в гнів, у радість та любов,
* Душа поета кликала й ридала…
* («Рильський дарує селу Романівна піаніно»).

Максим Рильський – полум’яний пропагандист пісні і музики. Він багато зробив для розвитку української музичної драми. Йому належить лібретто опер «Щорс» (разом з І. Кочергою), «Украдене щастя», «Багряні зірниці» (лібретто написане за сюжетом повісті «Фата моргана» М. Коцюбинського разом з Ольгою Голобутською). В літературній обробці видатного поета на українській сцені ідуть опери «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Руслан і Людмила», «Іван Сусанін», «Тарас Бульба», опери й музичні комедії багатьох зарубіжних авторів.

У своїх поетичних творах і літературно-критичних та публіцистичних працях Максим Рильський створив образи багатьох музикантів, співців, композиторів, показав великий облагороджуючий вплив музики на людину. Він закликав молодь підвищувати рівень своєї музичної культури. Високим прикладом для молоді поет ставив В. І. Леніна, який зміг належно оцінити «Апасіонату» Бетховена тому, що «стояв на найвищих верхів’ях культури, що він прекрасно був обізнаний з   тогочасним і російським, і західноєвропейським мистецтвом, що він, нарешті,- цьому багато є свідчень – дуже любив музику, пісню» ‘.

Ще великий філософ стародавнього світу Арістотель говорив, що музика здатна впливати на етичну сторону людської душі і тому повинна бути введена до предметів виховання молоді. А Чарльз Дарвін у своїй автобіографії з жалем писав, що, віддавшись науці, він розучився відчувати красу поезії, майже втратив смак до живопису та музики. «Втрата цих смаків,- писав Дарвін,- дорівнює втраті щастя, шкідливо відбивається на розумових здібностях, а ще певніше – на моральних якостях, оскільки послаблює емоційну сторону нашої природи» 2.

Виховна сила музики в тому, що вона зачіпає такі струни людської душі, які непідвладні іншим мистецтвам. Гармонія звуків може передати найтонші настрої людини, колективу однодумців, викликати в душі любов до доброго і ненависть до потворного.





Схожі твори: