Головна Головна -> Твори -> Монолог Гамлета «Бути чи не бути»

Монолог Гамлета «Бути чи не бути»



В монолозі йдеться, я думаю, про життя і смерть. “Бути чи не бути” для Гамлета — це жити чи ні. Жити таким життям, яким живуть у Данії, він не може і не хоче. Це для нього духовна смерть. Тому більш чесним він вважає смерть фізичну, яка є формою протесту проти брехливих законів світу. Я вважаю, “бути” — значить вести боротьбу тут, на землі, щоб не терпіти “гніт можновладця, гордія зневагу, властей сваволю”, а “не бути” — це відмовитись від боротьби, “скоритись долі, і біль від гострих стріл її терпіти”.
Учень. Гамлет вибирає “бути”, що означає взяти на себе відповідальність за світове зло, за всі недосконалості і страждання людей на землі. Гостро відчуваючи свою самотність, усвідомлюючи своє безсилля, він все ж таки кидається в бій і гине, як борець, заповідаючи нам зразок поведінки людини.

Отже, дивлячись на Гамлета, ми повинні боротися зі злом, в якому б вигляді воно не було.
Вчитель. Так, Господь дає волю людині, і вона вибирає свій шлях на землі. У Біблії, глава 1:27, говориться: “Се даю тобі життя і смерть. Вибирай, що хочеш”. Я думаю, що кожен з вас обере собі життя, щоб своїми ділами тут, на землі, заслужити Вічність у Бога і вдячність нащадків.

На мою думку, Гамлет і Офелія — зовсім різні люди. Бунтівна душа Гамлета не знайде в ній опори і підтримки. Наївна Офелія просто не розуміє його, як не знає і не розуміє самого життя. Я підтримую таку думку, бо коли кохаєш, готовий жертвувати навіть життям, як це зробила відома нам героїня Джульетта. Вислухавши наказ батька, Офелія кориться йому, тим самим зраджуючи коханого. Ми говорили на попередніх уроках, що вона жертва батьківського виховання і етикету, але я не згоджуюся з цим, бо Офелія живе ніби з заплющеними очима, вона могла вчинити наперекір і бути щасливою з Гамлетом, якби підтримала його .

А я підтримую і не засуджую Гамлета, коли він каже: “Не вір нікому, йди в черниці”. Гамлет в усьому розчарувався, а тут ще й зрада коханої. Але Гамлет, як істинний гуманіст і християнин, бажає уберегти кохану від пліток світу, гріха, радить іти в черниці, в монастир, під захист Божий. “Коли б ти навіть була цнотлива, як лід, і чиста, як сніг, однак не втечеш від поговору”, — говорить він як застереження. Я згоджуюся з вашими думками, бо людина має високу місію в житті — самостійно приймати рішення, тим паче відстоювати правильні власні судження. У словах Гамлета ми чуємо відлуння голосу самого Шекспіра. Цей образ — рупор письменникагуманіста, якого хвилюють ті ж проблеми, і він намагається знайти відповідь.

У тому, щоб творити добро, бути вірним в усьому, боротись за своє кохання, цінувати дружбу, людську гідність, цінувати саме життя і знайти своє місце в ньому, боротися зі злом, зрадою, ницістю, які ведуть до смерті. . В усі часи і в різні епохи між добром і злом точилася непримиренна боротьба. Вона й народжувала борців за ідеали честі, добра. На прикладі головного героя ми вчимося шукати істину: зростати духовно, мудрішати, шукати свою дорогу, йти нею до мети, долаючи різні перепони й терни, щоб довести самому собі й оточуючим, на що ти здатний. Чотири століття трагедія “Гамлет” слугує людству дзеркалом, у якому кожна епоха бачить своє неповторне обличчя. Щоразу зображення змінюються, відбиваючи дух свого покоління. Тому трагедія не сходить зі сцен театрів світу, кіно і телеекранів.

Я думаю, сенс життя заключається в боротьбі. Вислухавши думки своїх товаришів, я змінила, свою на протилежну. Я думала , що Гамлет — людина не рішуча, тому що довго йде до помсти. Наприі клад, думав, чи варто людину позбавляти життя, не] переконавшись у її злочині. Отже, я думаю,— ми повинні у своєму рішенні бути розважливими у всьому.

На завершення поетичний дарунок — вірш Ніни Косенко “Бути чи не бути”, який є своєрідним зверненням до людей XXI ст.

У цьому світі, де багато ідей,
Де безліч думок і поглядів,
Єдине спільне для всіх людей,
Для всіх інтелектів, світоглядів,
Для всіх жебраків і нещасних поетів
У закутках душ — до запитання,
Усіх школярів, мудреців та естетів
Єдине мучить вагання:
Хто я в цьому світі? Іде моя путь?
(для Гамлета час не існує)
У чому найвища покликання суть
І долю для чого марнуєм ?
Шукаєм себе — так не знайдем в словах
За межами суджень, тлумачень.
На гонах життя виміряєм свій шлях —
І наслідків сліпо не бачим.
Новітні терези вихитує зло —
То істини бік підлітає.
Куди нас по течії вже занесло ?
Чи бути, чи ні — ми не знаєм.
Отруєне небо, природа в лахмітті,
Чорнобильські сірі світання.
Чи варто нам бути? XXI століття
Посвоєму ставить питання.
Годинник на вічність — назад не вернутись.
Помилкам утрачено вимір.
Дай Боже, щоб діти змогли наші бути,
Щоб ми не украли в них вибір.





Схожі твори: