Головна Головна -> Твори -> Комедія «Пігмаліон» (1912) — «сентиментальний роман» з парадоксальною подачею

Комедія «Пігмаліон» (1912) — «сентиментальний роман» з парадоксальною подачею



Ірландець за походженням, англомовний драматург, критик, публіцист, громадський діяч. За 56 років драматургічної діяльності написав 58 п’єс. Шоу здійснив «театральну революцію» у розвитку драми, він підтримав нововведення норвезького письменника Г. Ібсена. Суть новаторства Шоу полягає в тому, що автор примушує глядача мислити і пропонує «Відкритий фінал» (глядач не отримує готового вирішення проблеми, він має сам додумати ситуації, обговорити їх після вистави). Персонажі Шоу мислять нешаблонно, критично, виводять на поверхню фальшиві цінності; автор широко використовує парадокс як засіб привернення уваги глядача. Комедія «Пігмаліон» (1912) – «сентиментальний роман» з парадоксальною подачею, починаючи від назви і закінчуючи ідеями вирішення мовних, соціальних, особистісних проблем.

Еліза Дулітл – це смішна дикунка, бідна квіткарка, дівчина не-иихована і неосвічена. Починається п’єса з того, шо професор фонетики Генрі Хіггінс і полковник Пікерінг укладають між собою парі, що Хіггінс зможе за три місяці навчити цю вуличну квіткарку розмовляти, як справжня герцогиня. Еліза з’являється в домі професора Хіггінса, щоб брати уроки правильної англійської мови, і потім влаштуватись на роботу до квіткового магазину.

Завдяки наполегливій праці професора і бажанню Елізи вивчитись розмовляти і тримати себе з гідністю, ця дикунка перетворюється на справжню леді. Потрапивши до аристократичного світу, вона вражає всіх не тільки своєю красою, а й вмінням говорити, витонченістю манер, найбільше – розумом і душею. Після тріумфальної перемоги Еліза розуміє, шо більше не потрібна професорові і полковнику. Вона довго терпіла грубощі і насмішки професора, і тому втекла не прощаючись.

Хіггінс, хоч і професор, але поводить себе інколи не як шляхетна людина. Цей закоренілий холостяк зневажав жінок. Рідна мати Хіггінса, у якої якраз переховувалась Еліза, дорікає синові за його поведінку. А Еліза вимагає, щоб до неї ставилися як до леді, а не як до «пучка гнилої моркви». її гідність, смілива поведінка подобаються Хіггінсові. Перелічивши, що Еліза має йому купити, цим він ще раз пропонує їй повернутися і запевняє свою матір, що так і буде. Еліза повертається в дім Хіггінса, але, що буде далі, – невідомо.





Схожі твори: