Головна Головна -> Твори -> Твір з літератури: Картини народного побуту в поемі «Енеїда» І.П.Котляревського

Твір з літератури: Картини народного побуту в поемі «Енеїда» І.П.Котляревського



Простежити долю свого народу, ментальність, його життя із притаманними йому побутом, віруваннями допомагає нам фольклор, а також художня література. Саме з цих основних джерел черпаємо ми знання, ту інформацію, яка нас цікавить. Найяскравішим виразником самобутності нашого народу в бібліотеці української літератури є поема «Енеїда» І. Котляревського. Бурлескно-травестійний твір, який є переробкою однойменної поеми Вергілія, завдяки талановитому перу 1.Котляревського, відображенню духовного життя українського народу, його кращих традицій став у нашій літературі неперевершеним шедевром. Глибока народність «Енеїди» проявляється і в картинах побуту, які так чудово подаються живими і талановитими тонами.

Багатими, розмаїтими фарбами вимальовуються у творі народні гуляння, свята, ігри, танці, звичаї і повір’я, народний одяг і хатня обстановка, описані різноманітні справи; українськими назвами найменовані землі, поселення; з щирим замилуванням зображено ігрища, розваги. Цими особливостями насичений увесь твір. Так, після бурі на морі «Еней звелів готовити обід». Столів на .човнах не було, але допомогла козацька кмітливість, і «стіл» був готовий:

* Поклали шальовки соснові,
* Кругом наставили мисок;
* І страву всякую без мови
* В голодний пхали все куток.
* Тут з салом галушки лигали,
* Лемішку і куліш глитали
* І брагу кухликом тягли;
* Та і горілочку хлестали, —
* Насилу із-за столу встали
* І послі спати всі лягли (І част.)

В «Енеїді» згадується і описується стільки страв, наїдків і напитків, що, мабуть, більше, ніж у спеціальній праці з цього питання. Який тут багатий вибір вбрання! Юнона, збираючись їхати до Енона, «взяла шнурівку і спідницю», а Венера, відправляючись до «Зевса на ралець», «взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий». Серед цього яскравого самобутнього калориту України не менш багатою постає картина народного побуту. Це говорить про чудову обізнаність І.Котляревського з етнографією свого народу. Саме це дозволяє читачеві побачити і пізнати народне життя того далекого часу. Тут ми знаходимо докладні описи вечорниць, похорону і поминок, ворожіння і шептання, народного лікування. З «Енеїди» дізнаємося про українські народні інструменти і танці. Так, під час опису бенкету у Дідони:

* Бандура горлиці бриньчала,
* Сопілка зуба затинала,
* А дудка грала по балках;
* Санжарівки на скрипці грали,
* Кругом дівчата танцювали
* В дробушках, в чоботях, в свитках.

Троянці вміють хвацько «садити третяка», гопака, гайдука. Вони знають багато пісень.

* Про Сагайдачного співали,
* Либонь співали і про Січ…

З якою щирістю та природністю автор твору описує потойбічний світ — пекло і рай, куди потрапляли душі померлих. А з якою цікавістю відображено вечорниці, які були своєрідною школою на селі, де розкривалася скарбниця людської мудрості. Котляревський з етнографічною точністю описує вечорниці в пеклі, куди Анхіз привів Енея, щоб відгадати юнакову долю:

* Тоді-то в пеклі вечорниці
* Лучились, бачиш, як на те,
* Були дівки та молодиці
* І там робили не пусте:
* У ворона собі іграли,
* Весільних пісеньок співали,
* Співали тут і колядок:
* Палили клоччя, ворожили…
* Загадували загадок…

Всі картини потойбічного світу є живою панорамою народного життя. Разом із цим І.Котляревський відбиває народні погляди і . ставлення до подій і явищ, до самих себе.

* Картини життя і побуту змальовані Котляревським на основі глибоких знань свого народу. Про це автор сам зізнається:
* Піду я до людей старих,
* Щоб їх о пеклі розпитати,
* І попрошу їх розказати,
* Що чули од дідів своїх.

Отже, твір є глибоко народним, через що і користується такою популярністю серед читачів різного віку і в усі часи.


Загрузка...



Схожі твори: