Головна Головна -> Твори -> Моя мандрівка давньогрецькими міфами

Моя мандрівка давньогрецькими міфами



Я дуже люблю квіти, тому, мабуть, заприятелював з Корою, давньогрецькою дівчинкою. Одного разу її маму, богиню Деліетру, запросили на весілля морської богині Фетіди і Пелея. Попали на свято і ми з Корою і не пожалкували. Яка цікава історія відбулася там! Поки боги веселилися на Олімпі, богиня чвар Еріда, яку не запросили на весілля, вирішила помститися. Вона підкинула яблуко з написом «найчарівнішій». Що тут почалося! Зевс, щоб не брати відповідальності, віддав те яблуко царевичу Парису. До юнака приходили і Гера, і Афіна з проханням віддати фрукт. Та ось з’явилася богиня краси Афродіта. Вона запропонувала взамін яблука Парису серце найкрасивішої земної жінки Єлени. І троянський царевич погодився. Яблуко дісталося Афродіті, вона гордо ходила з ним на святі.

Та Кора розповіла мені про подальші події. Я з захопленням слухав, як Парис з допомогою Афродіти викрав Єлену у чоловіка Мене-лая, як було зібрано військо ахейиів, як вони пішли походом на Трою помститися Парису і забрати Єлену. «Ось що натворила Еріда!» – закінчила вона. Та історія мала і продовження. Кора розповіла, що невдовзі у Пелея і Фетіди народився син – Ахілл. Щоб зробити його більш захищеним, непереможним, мати-богиня скупала маля у священних водах ріки Стікс. Та коли вона занурювала Ахілла в річку, то держала за п’яточку. Жодний спис не міг вразити майбутнього героя Троянської війни. «Та загине він від стріли, яка попаде йому у п’ятку», – сумно закінчила Кора.

Дівчинка так цікаво розповідала про події Троянської війни, що я умовив її перенестися у ті-часи. І ось ми під стінами Трої. Не дивлячись, на те, що у ахейців був такий славний воїн Ахілл, Трою їм ніяк не вдавалося взяти. Ми з Корою ходили, роздивлялися і побачили дуже цікаву річ. Воїни виготовляли величезного коня. Це порадив їм хитрий Одіссей. Вночі дерев’яного коня підігнали до брами Трої і стали чекати ранку. Все відбулося, як і розраховував Одіссей. Троянці вирішили, що кінь – подарунок богів, затягли коня всередину. А вночі з черева вилізли воїни-ахейці і підняли браму. Так пала священна Троя…

А я розповів Корі, що про давні історії Еллади пам’ятають наші сучасники. Ми використовуємо вирази «яблуко розбрату», коли хочемо сказати про причину сварки, суперечки. Про вразливе місце людини говоримо «ахіллесова п’ята», а коли хтось застосовує підступні, облуд-ливі дії, то згадуємо «троянського коня». До зустрічі, моя давньогрецька приятелько!

 





Схожі твори: